0 800 20-42-42
На сьогоднішній день зернові вже давно перестали бути основною культурою для наповнення бюджету господарства. Цю роль на себе перебрали такі бізнесорієнтовані культури як кукурудза, соняшник, ріпак, та соя. А втім озима пшениця, жито, ячмінь і надалі залишаються важливими культурами в господарській діяльності с/г підприємств. І цьому є ряд причин. Перш за все, як сировина для виробництва хліба та інших продуктів харчування, зокрема і круп, по-друге, як фуражні культури для забезпечення кормової бази тваринництва, ну і на кінець, як важливий елемент сівозміни, оскільки озимі та ярі зернові є чи не найкращими попередниками для багатьох с/г культур, зокрема і для вже вище згаданих: кукурудзи, соняшнику та ріпаку. Крім того дана група культур чи не найпершою приносить кошти в господарство, так як збирається раніше за інші культури, і дає можливість добре підготуватись до збору культур з більшим періодом вегетації, а також провести частковий розрахунок з власниками земельних паїв. Тому-то і продовжують аграрії вирощувати дану групу культур, незважаючи на її відносно низьку економічну вигоду.
Одним з факторів впливу на величину та якість врожаю, безумовно є хвороби. Вони здатні миттєво звести нанівець всю раніше зроблену роботу та залишити господарство без врожаю, або ж отримане зерно буде низької якості та як результат матиме низьку вартість. І першою, серед різномаїття хвороб починає атакувати – борошниста роса. Ця небезпечна хвороба полюбляє переважно молоді тканини рослин, здебільшого листя, однак за інтенсивного розвитку може також уражувати і більш старіші, зокрема, тканини стебла, колосу та навіть остюків. Першими признаками хвороби є поява на листка білого, матового нашарування, що пізніше переходить в павутинистий наліт і являє собою міцелій та конідії гриба. З розвитком хвороби наліт ущільнюється, набуває форми подушечки та змінює відтінок на сіруватий. До кінця вегетації забарвлення подушечок змінюється ще раз і стає жовто-сірим з добре помітними темно-коричнивими або чорними цятками. Ці цятки є нещоінше як клейстотеції – закриті плодові тіла гриба, за допомогою яких, а також міцелію і відбувається зараження.
Зауважимо, що активному поширенню хвороби сприяє температурний режим в межах 10…22°С з плюсом, а також висока вологість повітря 50-100%. Також до сприятливих факторів для прогресування хвороби можемо віднести часті сильні перепади температур та чергування посушливих умов із зволоженням ґрунту, сильно загущені посіви та надлишкова кількість азотних добрив. І навпаки пригніченню і локалізації хвороби сприяє температура вище 25°С та збалансоване внесення азотних та фосфорно-калійних добрив. Інкубаційний період хвороби становить 3-15 днів, в середньому за оптимальних умов 4-5 днів. Озимі культури можуть уражуватись хворобою ще восени, при чому ранні посіви мають більший ризик бути ураженими борошнистою росою ніж пізні, а в ярих культур ця тенденція діаметрально протилежна, тобто ранні посіви менше вразливі ніж пізні.
В чому ж заключається шкодочинність хвороби? Борошниста роса поширюючись рослиною різко скорочує асиміляційну поверхню листя, в свою чергу це призводить до зниження фотосинтетичної активності відповідних частин рослини, а також в певній мірі підвищує транспіраційний коефіцієнт. Як наслідок отримуємо слабо сформований колос, з малою кількістю зерен та ще й забезпечити їх елементами живлення та іншими не менш важливими продуктами життєдіяльності рослинного організму виявляється дуже складно, через передчасну втрату листків та пагонів. Крім того, маємо ще й ослаблену кореневу систему, що також збільшує ймовірність витягування стебла та вилягання посівів, а під час достигання сприятиме поганому наливу зерна. Відмічається негативний вплив хвороби і на якість отриманого врожаю, зокрема, на вміст білку який може суттєво знижуватись. Наслідками шкодочинності хвороби є втрата 15-20% врожаю, а за умов сильного ураження навіть до 35% та при цьому ще й якість вже отриманого врожаю бажає кращого.
Яким чином з нею боротись? Частина відповідей є очевидною і випливає з вищенаведеного матеріалу, от як, наприклад, внесення збалансованого азотного і фосфорно-калійного удобрення, висівання культур в оптимальні строки стійкими сортами, дотримання сівозміни та якісна заробка пожнивних решток, а також просторова ізоляція полів з посівами зернових культур. Крім того є ще й хімічні заходи бортьби. Передпосівна обробка фунгіцидними протруйниками такими як Пентафорс 332 FS, ТН в нормі 1,5-2,0 л/т, Томагавк, ТН в нормі 0,4-0,5 л/т, Форсаж, КС по 1,0-1,2 л/т спільно з використанням мікродобрив та стимуляторів росту, наприклад, Енергія Фреш,П, Універсал Фреш, П, Фосфор Фреш,П по 0,5 кг/т чи Ленд Фреш по 0,3-0,5 л/т, можуть суттєво знизити ураження хворобою на початкових етапах розвитку культури. Також ефективним буде застосування на ранніх етапах вегетації, а для озимих ще й весною після відновлення вегетації (обробка Т-0) фунгіцидів Форсаж, КС та Корнет, КС чи окремо чи в баковій суміші з нормою по 0,5л/га. На більш пізніх етапах розвитку культур застосовуйте для боротьби з борошнистою росою фунгіциди Арбалет, КС з нормою 0,5-0,75л/га або Ретардин EW, ЕВ по 0,5-1,0л/га. Використання наших фунгіцидів, стимуляторів росту та мікродобрив забезпечить непогану прибавку врожаю, а відсутність борошнистої роси високу якість отриманого врожаю. В свою чергу це забезпечить надходження коштів в господарство, які не тільки покриють витрати на внесення препаратів, але й інші поточні заплановані витрати господарства.
