0 товаров.
0 800 20-42-42 горячая линия и консультации 9:00 - 18:00
выходные дни: суббота - воскресенье
Сравнение:

Борошниста роса зернових: вплив через рослину на економічну діяльність господарства.

 

На сьогоднішній день зернові вже давно перестали бути основною культурою для наповнення бюджету господарства. Цю роль на себе перебрали такі бізнесорієнтовані культури як кукурудза, соняшник, ріпак, та соя. А втім озима пшениця, жито, ячмінь і надалі залишаються важливими культурами в господарській діяльності с/г підприємств. І цьому є ряд причин. Перш за все, як сировина для виробництва хліба та інших продуктів харчування, зокрема і круп, по-друге, як фуражні культури для забезпечення кормової бази тваринництва, ну і на кінець, як важливий елемент сівозміни, оскільки озимі та ярі зернові є чи не найкращими попередниками для багатьох с/г культур, зокрема і для вже вище згаданих: кукурудзи, соняшнику та ріпаку. Крім того дана група культур чи не найпершою приносить кошти в господарство, так як збирається раніше за інші культури, і дає можливість добре підготуватись до збору культур з більшим періодом вегетації, а також провести частковий  розрахунок з власниками земельних паїв. Тому-то і продовжують аграрії вирощувати дану групу культур, незважаючи на її відносно низьку економічну вигоду.

 

Одним з факторів впливу на величину та якість врожаю, безумовно є хвороби. Вони здатні миттєво звести нанівець всю раніше зроблену роботу та залишити господарство без врожаю, або ж отримане зерно буде низької якості та як результат матиме низьку вартість. І першою, серед різномаїття хвороб починає атакувати – борошниста роса.  Ця небезпечна хвороба полюбляє переважно молоді тканини рослин, здебільшого листя, однак за інтенсивного розвитку може також уражувати і більш старіші, зокрема, тканини стебла, колосу та навіть остюків. Першими признаками хвороби є поява на листка білого, матового нашарування, що пізніше переходить в павутинистий наліт і являє собою міцелій та конідії гриба. З розвитком хвороби наліт ущільнюється, набуває форми подушечки та змінює відтінок на сіруватий. До кінця вегетації забарвлення подушечок змінюється ще раз і стає жовто-сірим з добре помітними темно-коричнивими або чорними цятками. Ці цятки є нещоінше як клейстотеції – закриті плодові тіла гриба, за допомогою яких, а також міцелію і відбувається зараження.

 

Зауважимо, що активному поширенню хвороби сприяє температурний режим в межах 10…22°С з плюсом, а також висока вологість повітря 50-100%. Також до сприятливих факторів для прогресування хвороби можемо віднести часті сильні перепади температур та чергування посушливих умов із зволоженням ґрунту, сильно загущені посіви та надлишкова кількість азотних добрив. І навпаки пригніченню і локалізації хвороби сприяє температура вище 25°С та збалансоване внесення азотних та фосфорно-калійних добрив. Інкубаційний період хвороби становить 3-15 днів, в середньому за оптимальних умов 4-5 днів. Озимі культури можуть уражуватись хворобою ще  восени, при чому ранні посіви мають більший ризик бути ураженими борошнистою росою ніж пізні, а в ярих культур ця тенденція діаметрально протилежна, тобто ранні посіви менше вразливі ніж пізні.

 

В чому ж заключається шкодочинність хвороби? Борошниста роса поширюючись рослиною різко скорочує асиміляційну поверхню листя, в свою чергу це призводить до зниження фотосинтетичної активності відповідних частин рослини, а також в певній мірі підвищує транспіраційний коефіцієнт. Як наслідок отримуємо слабо сформований колос, з малою кількістю зерен та ще й забезпечити їх елементами живлення та іншими не менш важливими продуктами життєдіяльності рослинного організму виявляється дуже складно, через передчасну втрату листків та пагонів. Крім того, маємо ще й ослаблену кореневу систему, що також збільшує ймовірність витягування стебла та вилягання посівів, а під час достигання сприятиме поганому наливу зерна. Відмічається негативний вплив хвороби і на якість отриманого врожаю, зокрема, на вміст білку який може суттєво знижуватись. Наслідками шкодочинності хвороби є втрата 15-20% врожаю, а за умов сильного ураження навіть до 35% та при цьому ще й якість вже отриманого врожаю бажає кращого.

 

Яким чином з нею боротись? Частина відповідей є очевидною і випливає з вищенаведеного матеріалу, от як, наприклад, внесення збалансованого азотного і фосфорно-калійного удобрення, висівання культур в оптимальні строки стійкими сортами, дотримання сівозміни та якісна заробка пожнивних решток, а також просторова ізоляція полів з посівами зернових культур. Крім того є ще й хімічні заходи бортьби. Передпосівна обробка фунгіцидними протруйниками такими як Пентафорс 332 FS, ТН в нормі 1,5-2,0 л/тТомагавк, ТН в нормі 0,4-0,5 л/тФорсаж, КС по 1,0-1,2 л/т спільно з використанням мікродобрив та стимуляторів росту, наприклад, Енергія Фреш,ПУніверсал Фреш, ПФосфор Фреш,П по 0,5 кг/т чи Ленд Фреш по 0,3-0,5 л/т, можуть суттєво знизити ураження хворобою на початкових етапах розвитку культури. Також ефективним буде застосування на ранніх етапах вегетації, а для озимих ще й весною після відновлення вегетації (обробка Т-0) фунгіцидів Форсаж, КС та Корнет, КС чи окремо чи в баковій суміші з нормою по 0,5л/га. На більш пізніх етапах розвитку культур застосовуйте для боротьби з борошнистою росою фунгіциди Арбалет, КС з нормою 0,5-0,75л/га або Ретардин EW, ЕВ по 0,5-1,0л/га. Використання наших фунгіцидів, стимуляторів росту та мікродобрив забезпечить непогану прибавку врожаю, а відсутність борошнистої роси високу якість отриманого врожаю. В свою чергу це забезпечить надходження коштів в господарство, які не тільки покриють витрати на внесення препаратів, але й інші поточні заплановані витрати господарства.

ЗАВАНТАЖИТИ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК
Перейти на сайт