Серед багатьох проблем пов’язаних з вирощування картоплі, чи не найбільшою є проблема пов’язана з життєдіяльністю дротяників та несправжніх дротяників. В останні роки їх популяція збільшилась. Цьому сприяло скорочення культур в сівозміні, зменшення площ під сидератами та бобових культур таких як горох, квасоля, люпин та частково перехід господарств на безполицевий обробіток.
Дротяники являють собою личинки коваликів, а несправжні дротяники є личинками чорнишів. Довжина хробаків коливається в межах від 10 до 50 мм, тіло тонке і досить тверде, тому їх практично неможливо роздушити. Забарвлення личинок варіюється від темно-коричневого до світло-жовтого. Розвиток личинки відбувається протягом 3 – 4 років. Найбільшої шкодо чинності набувають на другий третій рік розвитку. Личинки по суті є всеїдними вони пошкоджують насіння, кореневу систему, проростки та стебла рослин, а також корене- та бульбоплоди, проїдаючи в них наскрізні ходи. Тим самим відкриваючи доступ збудникам хвороб.
Методи боротьби з даним шкідником потрібно проводити системно, включаючи як агротехнічні прийоми, так і хімічні. До агротехнічних відносимо зяблеву оранку, глибоке ранньовесняне рихлення, дотримання сівозмін, посів сидератів тощо. До хімічних – внесення азотних добрив, що мають амідну чи амонійну форму азоту, зокрема, безводний аміак, аміачна вода, КАС.
А також протруєння посадкового матеріалу препаратами з діючими речовинами, що мають системну та контактно-шлункову дію. Таким препаратом може бути інсектицидний протруйник Ін Сет SС, КС з нормою внесення 0,2 л/т або ж Ін Сет, ВГ - 0,2 кг/га від Агросфера.