Поява гербіцидів на основі імідазолінонів значно спростила боротьбу з бур’янами в посівах бобових культур, а згодом, з появою стійких гібридів, і соняшнику. Основними і незаперечними перевагами імазетапіру, імазамоксу та імазапіру є знищення як злакових, так і дводольних бур’янів після появи сходів культури, в деякій мірі контроль наступних хвиль бур’янів та боротьба з вовчком соняшниковим. Крім того, значною перевагою цих препаратів є їхня безпечність для бджіл. Але як і інші гербіциди, імідазолінони не є безпроблемною панацеею, іх застосування вимагає певного набору знань та врахування особливостей.
За своєю дією на організм рослин імідазолінони, як і сульфонілсечовини та триазолпіримідини, є інгібіторами ацетолактатсинтази, під дією гербіциду відбувається припинення поділу тканин в точках росту, рослина перестає рости та згодом гине. Відповідно, для ефективної роботи препарату необхідно щоб цільові об’єкти знаходились в чутливих фазах розвитку, середньо– та малочутливі – в мінімальних. Наприклад, амброзія полинолиста найбільш чутлива в фазі сім’ядоль – першої пари справжніх листків, осот рожевий - в фазі розетки. Зрозуміло, що для боротьби з проблемними бур’янами слід застосовувати максимальні норми препаратів.
Крім спільних рис, окремі препарати групи імідазолінонів мають і деякі відмінності, зокрема в співвідношенні ґрунтової та листкової дії та післядії на наступні культури.
Препарати на основі діючої речовини імазетапір (Юпітер®, РК) мають потужну ґрунтову дію та високоефективні при застосуванні в якості ґрунтового гербіциду в посівах гороху та сої, особливо при внесенні під передпосівну культивацію. Використовуючи даний препарат в якості після сходового, зокрема і в посівах соняшнику, стійкого до імідазолінонів, слід обробляти бур’яни лише у фазі сім’ядоль – першої пари справжніх листків у однорічних двосім’ядольних бур’янів, та 2-3 листка у злакових. Ґрунтова дія цього гербіциду при внесенні по листку може взагалі не проявитися в наслідок сухості верхнього шару ґрунту, особливо на культурах пізнього строку сівби (соя, соняшник) що втім не позбавляє наступні по сівозміні культури від післядії.
Імазапір, в свою чергу, має ще більше виражену ґрунтову дію і в чистому вигляді використовується лише для боротьби з небажаною трав’янистою рослинністю та чагарниками на землях несільськогосподарського призначення. Але у 1996 році в США була виявлена природна стійкість до імазапіру дикого соняшнику, що пов'язано з наявним природним геном «AHAS». Це призвело до появи гібридів культурного соняшнику, стійкого до імідазолінонів, для захисту яких від бур’янів імазапір застосовується у поєднанні з іншою діючою речовиною цього класу – імазамоксом (гербіцид Хантер®, РК).
Імазамокс порівняно з попередніми діючими речовинами має найкращу дію при
використанні препаратів на його основі (Молтено®, РК) по вегетуючим бур’янам та найменшу післядію. Після його застосування навесні наступного року можна висівати ячмінь ярий, пшеницю яру та соняшник, що робить підхід до вибору наступної культури в сівозміні більш гнучким. Гербіцид Молтено®, РК можна використовувати як для захисту сої та гороху, так і стійких гібридів соняшнику, що дуже зручно.
Наприкінці хотілося б сказати декілька слів про післядію гербіцидів цієї хімічної групи. Для розкладання цих діючих речовин обов’язкові прогрітий ґрунт та наявність вологи. За сухої жаркої погоди та холодної вологої розпад значно уповільнюється, тому на практиці термін післядії може значно відрізнятися від заявленої виробником, це зумовлює необхідність більш пильної уваги спеціалістів на місцях до питання вибору культури на наступний рік, та необхідність суворого дотримання регламентів внесення гербіцидів, що відносяться до даної хімічної групи.
Геннадій Підпальний,
науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.