У період відновлення вегетації озимої пшениці вміст рухомих форм азоту в шарі 0-40 см зменшується в 1,5-2 рази за рахунок міграції нітратного азоту по профілю грунту в нижні шари, тому кінець зими – початок осені це період ідеальний для підживлення озимої пшениці азотом, волога верхнього шару грунту швидко робить його доступним, це дає поштовх для активного росту і розвитку навіть за низьких плюсових температур. Крім безперечного позитиву, така ситуація несе в собі і певні загрози, що проявляються через зниження морозостійкості рослин та превалювання надземної вегетативної маси над підземною, в наслідок її переважаючого зростання.
Оптимальний вміст азоту в рослинах протягом росту значно змінюється: до зими воно знижується, а до початку весняної вегетації зростає, досягаючи максимуму до часу наливу зерна (молочна стиглість). Це обумовлює ефективність ранньовесняних і вегетаційних азотних підживлень озимої пшениці. Однак при надлишку азоту знижується поглинання калію, через що рослини сильніше уражуються грибними хворобами та весняними приморозками.
На думку вчених, основна причина підвищення морозостійкості рослин при внесенні калійних добрив полягає в тому, що калій збільшує в'язкість плазми і впливає на синтетичну і гідролітичну активність ферментів вуглеводного обміну. Катіони калію сприяють пересуванню розчинних цукрів до вузла кущіння і тим самим створюють умови, що підвищують морозостійкість рослин. У весняний період достатня забезпеченість калієм підвищує посухостійкість рослин, послаблює негативний вплив надлишкового азотного живлення, сприяє утворенню більш міцної соломини, підвищує стійкість проти вилягання. підсилює відтік вуглеводів з вегетативних частин до колосу, внаслідок чого підвищується крупність і виповненість зерна. При його нестачі ріст рослин йде гірше, знижується кущистість, листя набувають синювато-зеленого забарвлення з бронзовим відтінком, краю їх буріють і закручуються.
Калійні добрива, особливо на тлі надмірного азотного живлення, сприяють підвищенню стійкості сільськогосподарських культур проти ураження хворобами і шкідниками. Розрізняють декілька механізмів, що забезпечують позитивний вплив калію на стійкість до хвороб і шкідників. Це безпосередня гальмівна дія калію на розвиток, розмноження шкідників і патогенних мікроорганізмів; збільшення міцності тканин, товщини клітинних стінок і кутикули, що призводить до підвищення стійкості рослин до проникнення патогенної мікрофлори.
Варіант досліду | Борошниста роса | Бура іржа | Септоріоз | Кореневі гнилі |
Ступінь ураження % | ||||
NP | 18 | 15 | 16 | 16 |
NP + K | 8 | 5 | 6 | 5 |
Достатня калійне живлення сприяє утворенню фенольних сполук - основи багатьох захисних механізмів рослин, в клітинах не накопичуються низькомолекулярні розчинні органічні сполуки, які служать живильним середовищем для патогенів. А підвищення вмісту водорозчинного калію в грунті пригнічує розвиток кореневих гнилей. Калійні добрива також підвищують стійкість озимої пшениці до пошкодження шкідниками.
Варіант досліду | П’явиця | Шкідлива черепашка | Попелиці (заселення) |
NP | 18 | 10 | 27 |
NP + K | 8 | 4 | 12 |
Високу ефективність мають листкові підживлення озимої пшениці препаратами, що містять калій – мікродобривами ФРЕШ КАЛІЙ®, ФРЕШ УНІВЕРСАЛ® та стимуляторами росту ФРЕШ ЛЕНД® та ФРЕШ ГУМІЛЕНД®. обробки слід проводити в три етапи: перша обробка – восени, в фазі кущення, друга – після відновлення весняної вегетації і третя – в фазі колосіння – початок цвітіння.