Одним з важливих факторів засвоєння елементів живлення з ґрунту рослинами є рН ґрунту (кислотність).
За рН, ґрунти поділяють на: кислі (рН <4.0 до 5.5), нейтральні (рН 6.0-7.0) та лужні (рН більше 7.0).
Так, кислі ґрунту сприяють накопиченню рухомих форм алюмінію, заліза й марганцю, але надмірна їх кількості є шкідливими для рослин особливо AL, Fe. При рН 4.0-5.5 пригнічуються мікробіологічна активність в кореневмісному шарі. На таких ґрунтах гальмується поглинання у першу чергу кальцію, сірки, марганцю, калію і частково фосфору. Рослини більше уражаються хворобами, в зерні та овочах більше накопичується важких металів та нітратів. Також за негативної дії на кореневу систему вільного алюмінію знижується посухостійкість і зимостійкість озимих культур. При високій кислотності ґрунту сильно страждають бобові культури, оскільки бульбочкові бактерії гірше засвоюють азот. Від кислотності залежить і поглинання азоту з ґрунту, цей процес є менш активним, ніж на нейтральних і слаболужних.
Коли ґрунти лужні, а це показник рН 7.0 і більше, засвоєння мікроелементів таких як бор (живлення соняшника, сої, ріпаку) та цинк (живлення кукурудзи). Лужність ґрунту знижує та створює перешкоди для поглинання міді, заліза, марганцю та магнію, що негативно позначається на процесах росту й розвитку рослин.
Сама оптимальна норма рН це 6.5 до 7.0, при такому показнику, всі поживні макро- та мікроелементи стають доступними, і не впливають негативно на рослину.
Як бачимо, відхилення від оптимальних значень рН у будь-яку сторону є згубним для рослин. Кислі ґрунти більш небезпечні, а ніж лужні, оскільки вони не сприяють нормальному розвитку та продуктивності більшості сільськогосподарських культур.
Вплив рівня рН ґрунту на доступність макро- і мікроелементів рослинам
Засвоєння основних елементів живлення залежно від pH ґрунту, %.
рН | Азот, % | Фосфор, % | Калій, % |
4,5 | 30 | 23 | 33 |
5,0 | 43 | 34 | 52 |
5,5 | 77 | 48 | 63 |
6,0 | 89 | 52 | 77 |
6,5 | 100 | 95 | 100 |
7,0 | 100 | 100 | 100 |
7,5 | 100 | 70 | 75 |
8,0 | 100 | 30 | 45 |