Пізні посіви озимих зернових, чого очікувати в 2022 році?

Станом на 08.11.21р в Україні посіяно озимих зернових 7,2 млн га, або 90%  до прогнозу.

Пшениці – 6,2 млн га, або 91% до прогнозу.

Ячменю – 924 тис. га, або 83% до прогнозу

Жита – 157 тис. га, або 98% до прогнозу. Цифра досить не погана в порівняні з минулим роком. 

Також в Україні посіяно 1 мільйон га озимого ріпаку, що становить 99% до прогнозу.

Оскільки початок та середина осені цього року, була скупа на опади, то посів озимих зернових проводили у різні строки. 

Тобто, більшість посівів проведена у пізні строки.

 

 

Чого очікувати від таких посівів на весну? Це питання буде цікавити аграріїв.

Тут є багато моментів, які можна спрогнозувати на весну, по таким факторам.

Перший фактор – попередник, внесені мінеральні добрива, післядія гербіцидів. 

 

Другий – строки посіву, глибина посіву, стан ґрунту (вологість, рН), особливість сортів, їх зимостійкість. 

 

Третій, фаза входу в зиму. Якщо озима пшениця ввійшла в зиму у фазі «шильця», максимум - двох листочків, то такі посіви можуть пережити зиму за рахунок наявності цукрів у паростках. У фазі «шила» рослина містить значну кількість сахарози (цукор з крохмалю зернівки, які ще не витрачений на ріст), що допомагає пережити температурний стрес. 

ФОТО:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А якщо у вас посіви в такому стані як на то тут є питання.

ФОТО:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Насіння ще не набубнявіло, температура повітря в межах 5-8°С, температура ґрунту 2-3,5°С , нічні заморозки доходять  до -10°С. Варіант пересіву на весні буде. Але якщо погода порадує і температура протримається в межах 5-10°С є шанси зайти в зиму в фазі шила (сходів), а це великий плюс. 

Четвертий фактор, погодні умови зимового періоду: 

• якщо буде м'яка зима навіть у фазі сходів пшениця добре перезимовує, бо витримує мороз мінус 12-14°С.

• якщо відносно тепла погода буде в грудні, це дозволить хоча б 50% рослин зійти або утворити вузол кущення то тоді є всі шанси для перезимівлі. Вузол кущення озимої пшениці - своєрідна комора енергетичних запасів рослини в зимовий період. У вузлі кущення і листі накопичуються цукри. В добре розвинених посівах озимої пшениці в грудні вміст розчинних вуглеводів досягає 30%. Такі посіви здатні переносити морози до -18-24°С в зоні вузла кущення. Надалі цукри витрачаються нерівномірно. В середньому за кожні 10 днів їх вміст зменшується до 2%. На час відновлювання весняної вегетації нормальний вміст цукрів - 18%.

 

П’ятий фактор, це час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ). Обов’язковою умовою успішного розвитку нерозвинених і ослаблених сходів є її ранні терміни (ЧВВВ). Весною на не розкущених посівах, а також і у стадії «шильця» рослини змушені в короткі строки розвинути кореневу систему (первину та вторинну), а також певну кількість продуктивних стебел. Все це вимагає енергії, тому при переході температури (середньодобова) через межу +5°С включається у рослині фотосинтез за рахунок поживних елементів. 

А ось рано навесні із живленням проблема. За рахунок теплопередачі, шар ґрунту де знаходиться коріння прогрівається до температури +5°С в межах двох тижнів після відновлювання вегетації. В цьому випадку азот з ґрунту використовується корінням повільно, а фосфор взагалі не засвоюється. Тому, щоб пшениця почала засвоювати нітратний азот, мінімальна температура ґрунту повинна складати не менше +5°С, а для використання фосфору +14°С. Тому, навесні рослини довший час залишаються «голодними» та виснаженими. Причому нестача фосфору спостерігається якраз отоді, коли пшениця формує кореневу систему. І ще, при браку фосфору навесні у рослин різко знижується ефективність азотного живлення.

Врахувавши ці фактори – ми можемо посприяти посівам, але вже навесні, через позакореневі підживлення мікродобривами. 

Чому через позакореневі підживлення?

Тому, що швидкість використання фосфору з ґрунту у весняний період активного росту практично в 15 разів нижче, ніж через поверхню листя. Отож, на весну «кормити» варто не ґрунт, а корені, але - через листок по відношенню до фосфору.

 

 

Що порекомендуємо: 

1. Весною для слабо розвинених посівів у звичайних умовах весни - позакореневе підживлення мікродобривом з підвищеним вмістом фосфору 40%, Фосфор Фреш (2,0 кг/га) в суміші з карбамідом (7 кг/га) та сульфатом магнію 3 кг/га, або Фосфор Фреш 1,5 кг/га + Енергія Фреш 0,5 кг/га.  Ці комбінації прискорять розвиток рослин та формування потужної кореневої системи. Обробіток слід проводити при перших ознаках відновлення вегетації. За рахунок цієї комбінації кількість продуктивних стебел під час весняного кущення збільшується.

2. Для слаборозвинених посівів в умовах затяжної холодної весни В даному випадку застосування весною препаратів Фосфор Фреш (1,5 кг/га) + Ленд Фреш (0,3 кг/га) або Гуміленд Фреш (1,0 л/га) + карбамід 5 кг/га + 2 кг/га сульфату магнію, тут покращується засвоєння елементів живлення та холодостійкість. 

3. Для посівів що перезимували у фазі сходи початок кущення - комбінація Фосфор Фреш  (1,5 кг/га) + Флорід Фреш (0,3 кг/га) стимулює кущення в озимих зернових. 

Це основні перевірені у виробничих умовах комбінації позакореневих підживлень.