Одним з факторів, що впливають на перезимівлю озимого ріпаку є пошкодження шкідниками, але не тими, «робота» яких зазвичай на виду, як наприклад капустяна міль, або білан, а такими, що працюють непомітно. Одним з таких шкідників є хрестоцвіта блішка.
Незважаючи на очевидні пошкодження, викликані жуком, основної шкоди завдають личинки, проточуючи і мінуючи рослини. Личинки проникають в черешки листя ріпаку і мінують їх зсередини. Звідти мігрують до апікальної частини пагону і руйнують точку росту.
Шкідник з'являється в кінці червня - на початку липня і пошкоджує листя і стручки. Потім жуки шукають прохолодні, тінисті і вологі місця. У серпні-вересні жук залишає місце свого річного перебування і заселяє молоді рослини ріпаку. Через 10-15 днів самки починають відкладати яйця на 1-2 см в грунт поблизу рослин. Це відбувається в залежності від погодних умов до настання весни. Молоді личинки проникають в черешки нижніх листків, залишаючи при цьому типові рубці. Потім звідти, за умови м'якої зими, вони можуть проникати в апікальну частину пагону. У сприятливі роки частина личинок може бути повністю розвинена вже восени, до початку зими. Інші розвиваються пізніше, зазвичай в квітні-травні, перебуваючи в грунті до перетворення в лялечку. Так як за м'якої зими яйця відкладаються на протязі всього періоду, то вже навесні в рослинах ріпаку можуть бути виявлені як старі, так молоді личинки. Пошкодження рослин личинками блішки може призводити до значного вимерзання внаслідок попадання і подальшого замерзання води в личинковому проході. Крім того, різні грибні збудники, такі, наприклад, як фомоз і вертицильоз, можуть проникати через пророблені личинками ходи в рослини ріпаку і вражати їх.
Ще один непомітний шкідник це чорний стебловий капустяний прихованохоботник, личинки якого просвердлюють стебло та вигризають його до рівня нижче точки росту рослини. Часто трапляється так, що декілька личинок (іноді до 20) живуть та зимують у одній порожнині. Відповідно уражені рослини часто вимерзають. Навесні личинки посилено харчуються, на стеблі біля місць проколів з'являється коричневий порошок що виштовхується з порожнини стебла. В більшості випадків під час ушкодження гине центральне стебло рослини і утворюється багато бічних пагонів. Цей шкідник не боїться низьких температур і за теплої зими відкладає яйця з середини жовтня до березня. Традиційно боротьбу з прихованохоботниками проводять навесні, коли чорний капустяний вже завдав шкоди і складається враження, що обробки були неефективними бо ж важко відрізнити його личинки від личинок інших видів, наприклад великого ріпакового.
Отже не слід заспокоюватись якщо на посівах відсутні лускокрилі шкідники, варто, використовуючи жовті чашки, відслідковувати ситуацію навіть пізно восени і якщо протягом трьох діб виявлено 10 чорних, з металевим відблиском жуків, довжиною 2-3 мм, варто провести інсектицидну обробку, яка дозволить також проконтролювати і хрестоцвіту блішку. Якщо температури на цей момент вище +12°С ефективною буде обробка препаратом Ріфос, КЕ (0,6-0,7 л/га), якщо нижче, - в нагоді стане Альтекс, КЕ (0,1-0,15 л/га).
ГЕННАДІЙ ПІДПАЛЬНИЙ, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.