0 800 20-42-42 Дуже важливим є правильно і своєчасно проводити технологічні операції по догляду за рослинами в період вегетації, ще важливіше точно визначити час збирання врожаю та зібрати його з найменшими втратами, але також не менш важливим завданням є зберегти зібране збіжжя до моменту переробки чи продажу. Тому що в коморах та складах на нього з нетерпінням чекає голодна армія, що об’єднана під загальною назвою – комірні (складські) шкідники. Загалом нараховується понад 400 видів шкідників запасів, з них в Україні виявлено щонайменше 116 видів. Проте в межах одного господарства, як правило, зустрічається не більше 4-5 видів, але і цього часом цілком достатньо, щоб звести нанівець капіталовкладення тапрацю цілого колективу протягом виробничого року.
До складських шкідників відносять: комах, переважно з класу твердокрилі або жуки та лускокрилі або метелики, кліщів, мишоподібні гризуни та в деякому роді і птахи, зокрема, голуби. Найширше комірні шкідники представлені саме класом комах. Серед них найбільш розповсюдженими та найбільш шкодочинними є: довгоносики (комірний і рисовий), великий та малий хрущак, зерноїди (гороховий та квасолевий), борошноїди, зернова міль, комірна вогнівка, а також кліщі, зокрема, борошняний кліщ. Шкодочинність цієї групи шкідників не обмежується лише прямим пошкодженням зернових запасів, через потрапляння в зерно залишків життєдіяльності (екскременти, залишки коконів після виходу метеликів та біологічних продуктів линьки), сильно знижується якість зерна. Також у пошкодженому зерні активізується розвиток мікрофлори, а саме зерно швидко уражується пліснявою та грибами роду Fusarium, що робить його просто непридатним до подальшого використання через надлишок отруйних для людини чи тварин речовин. Те ж саме стосується і насіннєвого зерна, яке втрачає свій головний якісний показник – схожість до 92% і стає непридатним до посіву.
Які ж фактори сприяють заселенню зерна шкідниками та які умови є оптимальними для їх розвитку та поширення?
Основним умовами є: температура, вологість та вміст кисню в середині насипу. Розглянемо більш детальніше вплив кожного з цих факторів на розвиток шкідників запасів. Першим найбільш вагомим показником є температура. Оптимальною для розвитку переважної більшості шкідливих комах є температура в межах +20…+28оС. Так, скажімо, комірний довгоносик при температурі +25…+26оС може отримати наступне покоління вже через 30 днів, тоді як за температури +12..+14оС не раніше 210ти днів, а при знижені температури ще на 2-4 градуси, комахи взагалі перестають рухатись та мало харчуються.
Критичними температурами, при яких комахи впадають в анабіоз, є температура в 0оС, а також вище +38оС. Менш вибагливими до зміни температури є – кліщі, вони навіть певний час можуть витримувати мінусові температури без особливих наслідків. Більш важливим для цього класу шкідників, як і безумовно для комах, є вологість зерна. Живлення шкідників можливе лише за умови підвищеного вмісту вологи в зерні що зберігається, крім того їх тіла на 50-60% складаються з води і тільки вміст вологи в зерні дає можливість її поповнення для активного існування. Ще одним важливим показником, що впливає на активність шкідників є вміст кисню. При закладанні на зберігання неочищеного зерна отримується нещільний бурт, який постійно збагачується киснем. Це забезпечує шкідників необхідним повітрям для дихання. Зменшення кисню в бурті до 1-2% призводить до загибелі більшості комах та кліщів.
Знаючи інформацію, що сприяє активному заселенню шкідниками та подальшій їх життєдіяльності можемо сформувати і комплекс заходів, що буде спрямований на обмеження і контрольцієї групи шкідників.Варто наголосити, що саме комплекс заходів, а не якийсь один разовий прийом, буде найбільш ефективним в подоланні цієї проблеми. Цей комплекс має включити в себе профілактичні або запобіжні заходи та радикальні або знищувальні. І розпочатись він повинен саме з профілактичних заходів, які поділяються на роботу з зерносховищами та роботу з зерном, так звану післязбиральну доробку.
Підготовка складів до прийомки на зберігання хлібної маси розпочинається з ретельного очищення складів та прискладської території. Особлива увага при цьому звертається на важкодоступні місця, а саме норії, приямки, вентиляційні канали тощо. В таких місцях найчастіше відбувається першочерговий розвиток шкідника та можуть залишитись як яйця та личинки так і дорослі особини. Після проведення очистки бажано провести і їх знезараження, або методом вологої обробки використовуючи інсектицид Альтекс, КЕ по 0,2мл/м2 а в перерахунку на робочий розчин 200 мл/м2, або метод фумігації використовуючи таблетований фумігант на основі фосфіду алюмінію Фосфір, ТБ з нормою 6-9г/м2, що відповідає 2-3 таблеткам препарату. Важливою умовою ефективної роботи препарату є герметичність зачинення приміщень, особливо стосовно використання фуміганту. Після здійснення знезараження приміщення відкривають на провітрювання, доступ людей для роботи в приміщеннях,при використанні вологої обробки не раніше 20 днів, а при застосуванні фуміганту – 7 діб.
Підготовка зерна заключається в доведені його до необхідних для безпечного зберігання кондицій. Перш за все проводять очистку, при необхідності сушіння, а також охолодження або природнім шляхом через постійне перемішування зернової маси, або методом примусової активної вентиляції. Тільки після цього зерно можна засипати в склади на зберігання.
Якщо ж не зважаючи на проведені запобіжні заходи шкідники все ж таки з’являються в зерновій масі, то якнайскоріше проводять знищувальні заходи, що зводяться до методу фумігації зернового насипу таблетками фосфіду алюмінію. Норма при цьому складатиме 6-9 г/м3. Таблетки Фосфіру розкладають в насип за допомогою спеціальних зондів, після чого бурти вкривають плівкою чи брезентами таким чином, щоб між зерном та плівкою був вільний простір до 50см. Використання зерна для реалізації можлива не раніше як через 20діб після фумігації.
Таким чином проведений комплекс заходів по обмеженню та контролю чисельності складських шкідників забезпечить збереженість товарного та насіннєвого зерна та його товарних та посівних якісних показників до останнього дня зберігання в складських приміщеннях.
