0 800 20-42-42 Хворобу викликають базидіальні гриби роду Typhula та сумчастий гриб Monographella nivalis, а також гриб Calonectria graminicola (у конідіальній стадії — Fusarium nivale ). Три рази на десять років спостерігається епіфітотійний розвиток хвороби, що веде до ураження 40 – 50% посівів озимих культур та 15 – 20% загибелі таких посівів, а на ослаблених полях до повної загибелі посівів. Здебільшого, хвороба проявляється весною після сходження снігового покриву. На утворюються білі плями з водянистим вмістом, які поступово утворюють павутинний наліт.
В місцях ураження листя склеюється та відмирає, а при сильному ураженні відмирає також і вузол кущення та коренева система. Агресивність патогенна збільшується при низьких плюсових температурах (+5оС) та все ж при мінусових температурах розвиток помітно стримується, хоча життєдіяльність міцелію та конідій зберігаються навіть за температури -33оС.
Розвитку хвороби сприяють висока вологість повітря, недотримання сівозмін та повторні посіви, несприятливі умови перезимівлі, зокрема, часті відлиги, випадання снігу на не промерзлий ґрунт, повільне танення снігу весною та низька температура при цьому, а також високі норми внесення азотних добрив.
До методів боротьби можна віднести, як агротехнічні методи (оптимальні строки висіву, дотримання сівозмін, використання високоякісного посівного матеріалу, зяблева оранка, вапнування кислих ґрунтів), так і хімічні, відтак, протруєння насіння протруйниками, що контролюють дану хворобу Форсаж, КС по 1,0-1,2л/т насіння, Галеон, ТН по 0,55 – 0,75 л/т насіння;
якомога пізніші (до випадання снігу) осінні обробки посівів фунгіцидами Форсаж, КС по 0.5-0,6л/га або Корнет, КС по 0,5-0,6 л/га. Також ефективними в боротьбі зі сніговою пліснявою будуть осінні підживлення фосфорно-калійними добривами Фосфор Фреш та Калій Фреш в нормі 1,0 л/га.
