0 800 20-42-42 
Напевно не розкрию великої таємниці, коли скажу, що поява в посівах колоній ваточника сирійського, є страшним сном будь-якої людини пов’язаної з вирощуванням сільськогосподарських культур. А тому хочеться більш пристально подивитись на цю рослину, зрозуміти в чому полягає її проблематика та чи взагалі можливо контролювати її розповсюдження.
Ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.) був завезений в Україну ще в середині 60-х років минулого століття для виробництва природного каучуку, оскільки має в складі соку відповідні смоли. Але каучук виявився низької якості та й виробництво надто трудоємким і дорогим. Рослина, в технологічному сенсі, стала непотрібною, але вже нікуди не поділась. Використовували ваточник в інших напрямках народного господарства, зокрема, в косметологічній, медичній та харчовій промисловості, а також як декоративну рослину та медонос. Отриманий з цієї рослини мед має чудові смакові якості та прекрасний, злегка дещо шоколадний аромат. При відповідному контролі розповсюдження його стримувалось і небезпеки для с/г виробників не становив. А от після втрати цього контролю ваточник сирійський і став тим самим злісним бур’яном, який важко піддається контролю.
В чому ж полягає небезпека ваточника? Для того щоб відповісти на це запитання потрібно познайомитись з ним поближче. Отже, знайомтесь, ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.) має високе (до 150 см.) товсте, вкрите короткими волосками та великою кількістю листків, прямостояче стебло. Листки також досить великі, 13-20 см в довжину та 7-10 см в ширину, з нижньої сторони рясно вкриті короткими волосками та дещо меншою кількістю зверху. У верхній частині стебла між листками формуються квітконоси, які знову ж таки мають досить густе опушення. На них формуються, зібрані в зонтикоподібні суцвіття розміром до 10-12 см у діаметрі, квіти. Квіти у ваточника значних розмірів, мають до 1 см в діаметрі, світло-рожевого та бузкового кольору, з сильним нектарним запахом. Цвітіння відбувається в липні та триває 30-35 днів. Після цвітіння формується плід – багатонасінна листянка. Плід має загострений кінчик та коротку плодоніжку. В ньому визріває 60-250 насінин, яйцеподібної форми, розміром 0,9-1,0 см завдовжки та з чубчиком волосків на верхівці. Згодом ці волоски перетворюються в «парашутик» та за допомогою вітру розносять насіння. На одній рослині, може бути до 20-ти таких коробочок. Плодоношення, зазвичай, відбувається у вересні, а достигання насіння може відбуватись навіть при настанні перших приморозків, не втрачаючи при цьому схожість. І найголовніше – коренева система. Вона у ваточника надпотужна. Має стрижневий тип розвитку, сягаючи в глибину на 100-120 см. Крім цього, від вертикальної частини кореня, починаючи з глибини 10-15см. відходить два-три яруси горизонтальних коренів, з яких протягом вегетації відростають нові паростки. Особливо активізується цей процес після механічного пошкодження. Крім того ваточник має добру зимо- та посухостійкість, досить легко переносить незначне затінення, толерантний до рН ґрунту (без особливих проблем може рости, як на кислих 4,5-5, так і на сильно лужних ґрунтах), насіння понад три роки може зберігати схожість в межах 80% та проростати з глибини до 6 см.
Звідси маємо і проблематику:
- Масивність рослини. Товсті та великі стебла і листки важче піддаються будь-яким методам боротьби, зберігаючи життєздатність навіть за певних ушкоджень та створює конкуренцію культурним рослинам.
- Опушеність всіх частин рослини, перешкоджає потраплянню в рослину хімічних речовин, тим самим знижуючи їх ефективність.
- Висока плодючість та життєздатність насіння, а також його здатність швидко поширюватись на великі території, сприяє швидкому захопленню нових територій та розростанню колоній.
- Потужна коренева система, що здатна давати кореневі паростки практично не піддається знищенню та постійно продукує все нові й нові стебла сприяючи розростанню колонії.
- Біологічні особливості рослини роблять її непереможною в боротьбі за поживні речовини і вологу та невразливою до умов навколишнього середовища та зовнішніх подразників, а отже у виживанні та захопленні нових територій. Тим самим прямо чи опосередковано впливаючи на продуктивність культурних рослин, що ростуть з ваточником в межах одного поля. Так, при густоті ваточника сирійського всього 1,0-4,5 рослини на м2 урожайність кукурудзи та соняшнику знижується на 2-10%, зернових колосових на 11-25%, бобових 12-19%, а зернового сорго навіть до 29%.
Є декілька методів контролю ваточника одні з них більш дієві інші менш. Та найкращим є поєднання хімічного методу боротьби з агротехнічними протягом не менше 5-ти років. З хімічних речовин найкращі результати в боротьбі з ваточником показують гліфосат, клопіралід, дикамба, імідазолідони, а в посівах кукурудзи поєднання нікосульфурону з мезотріоном, оскільки ці діючі речовини з різних класів хімічних речовин та контролюють різні процеси в рослині. Рекомендуємо гербіцид Еліот® (мезотріон 75 г/л + нікосульфурон 30 г/л), нікосульфурон блокує утворення ферменту АЛС, а мезотріон синтез каротиноїдів. Вноситись на кукурудзі в фазу 2-8 листків, з нормою 1,25-2,0 л/га. При цьому слід враховувати, що самою найвразливішою фазою розвитку даного бур’яну до дії гербіциду, є фаза 4-10 листків в колонії. Препаративна форма - масляна дисперсія допомагає препарату краще закріплюватись на поверхні листка, розтікатись та проникати в середину рослини. Крім того при потраплянні препарату на ґрунт, він може адсорбуватися корінням. Використовуючи даний гербіцид ви зможете надійно захистити свої посіви від низки складних, злісних бур’янів, в тому числі й від ваточника сирійського. І хоча коренева система на 100% не знищується, а це на сьогоднішній день невзмозі зробити жодна з відомих діючих речовин, надземна частина контролюється дуже вдало.
Петро Шевчук, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.
Замовити гербіцид та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії: 0 800 20 42 42 або на нашому сайті►
