Живлення азотом та мікродобривами весною озимих культур

Вже зараз агрономи готуються до підживлення озимих культур, які вже тепер відчувають гостру потребу в азоті.
 

Найбільше для цих потреб використовується аміачна селітра. Це добриво містить амонійну (NН₄) та нітратну (NO₃) форми азоту у співвідношенні 1:1. Унікальність її в тому, що при застосуванні по мерзлоталому ґрунті на озимих культурах, що вона швидко розчиняється, а нітратний азот легко засвоюються вторинною кореневою системою.
 

Перше підживлення аміачною селітрою проводять по мерзлоталому ґрунті. На розвинених посівах (300-400 стебел/м²) рекомендується вносити N30-40. Якщо посіви зріджені (200-250 рослин на 1 м²) вносять N40-60, а на добре розвинених посівах доза азоту може становити N30. Також перше підживлення проводиться на всіх площах посіву, незалежно від стану розвитку рослин за умов пізнього відновлення вегетації.
 

Для позакореневого живлення крім аміачної селітри використовують і КАС.
 

На сьогодні КАС (карбамідно-аміачна суміш) має технологічні плюси перед іншими азотними добривами. Азот в складі КАС перебуває у трьох формах — амонійній (25%), нітратній (25%) та амідній (50%). Спершу засвоюється нітратний азот, який рухливий у ґрунті. Амонійний азот задержується в ґрунті і не вимивається у нижні шари, і стає доступним для рослин упродовж вегетації (амонійний азот переходить у нітратний). Амідна форма в ґрунті трансформується у амонійну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС, добривом швидкої та довготривалої дії.
 

Перше живлення КАС-ом озимої пшениці проводять у період весіннього відновлювання вегетації в нормі N30-60, друге – у фазі виходу в трубку – N30.
 

Живлення озимого ріпаку має свої особливості. Весняне підживлення ріпаку краще виконати у два періоди: 2/3 норми (N60–100) по мерзлоталому ґрунту, а решту через три тижні після першого внесення – у фазі початок росту стебла (N40–70). Найкращим добривом для підживлення є аміачна селітра, сульфат амонію та КАС.
 

Також важливим елементом для ріпаку є сірка. За відсутності сірки в ґрунтах стручки можуть не формуватись взагалі. Найбільша потреба у сірці при відновлюванні вегетації і до завершення цвітіння. У разі нестачі цього елемента, варто застосувати позакореневі підживлення сульфатом магнію в дозі 5-8кг/га, а також внесення 100-150кг/га сульфату амонію по мерзлоталому ґрунті.
 

Озима пшениця ефективно реагує на внесення мікродобрив. За комплексного внесення макро- і мікроелементів, коефіцієнт використання азоту підвищується на 25–30%.
 

Для забезпечення посівів озимих поживними речовинами пропонуємо спеціалізовані мікродобрива:
 

• фаза кущення: для розвитку потужної кореневої системи Фосфор Фреш (1,0 кг/га) + Енергія Фреш (0,5 кг/га);
• фаза початок кущення: для стимуляція кущення (для посівів, що перезимували в фазі сходи - початок кущення) Фосфор Фреш (1,5 кг/га) + Флорід Фреш (0,3 кг/га);
• фаза кущення: для покращення засвоєння елементів живлення з ґрунту в умовах затяжної холодної весни Гуміленд Фреш (1,0 л/га) або Калій Фреш (1,5 кг/га).