0 800 20-42-42 Незабаром розпочнеться активна фаза виробничого процесу в аграріїв і однією із важливих ланок цього процесу є боротьба з бур’янами.
В загальному налічується понад 30 тис. видів рослин, які можуть вважатись бур’янами із них майже 6 тис видів відносять до однодольних або ж злакових бур’янів. Саме ця група бур’янів є найбільш масовою та найбільш надокучливішою в агроценозах. Це багато в чому пов’язане з їх ботанічною та біологічною характеристикою. Слід зазначити, що рослини злакових бур’янів характеризуються повною відсутністю камбію на всіх етапах органогенезу, тому з часом стебла не дерев’яніють, а залишаються трав’янистими. Їх стебло має назву соломина, воно порожнисте з середини та для кращої стійкості має міжвузля, котрих, в залежності від виду, може бути від 3х до 7ми . Листки, у даного виду бур’янів, вузькі з повздовжнім жилкуванням та паралельним розміщенням на стеблі. Квіти непоказні без кольорових пелюсток, як правило зібрані в суцвіття колос, рідше у волоть, ще рідше кисть. Коренева система дуже добре розвинена у однорічних видів виключно мичкувата, у багаторічних може видозмінюватись у кореневища. Плід, який заодно є насінням, суха зернівка. Формується їх від кількох сотень до десятків тисяч з однієї рослини.
Наприклад, вівсюг звичайний може дати з однієї рослини до 700 насінин, тоді, як види мишію, продукують в межах 2500-2800 насінин, а плоскуха або куряче просо – понад 60000 насінин. Якщо звернути увагу на біологію розвитку даного виду бур’янів, то можемо відмітити також досить високий рівень пристосування їх до навколишнього середовища.
Зокрема, переважна більшість рослин є холодостійкими та здатними дуже рано проростати, а також переносити короткочасні заморозки. За короткий час здатні сформувати потужну кореневу систему, яка забезпечуватиме рослини вологою в посушливі періоди, тому рослини є досить посухо- та жаростійкими. А ще вони середньо вибагливі до забезпечення світлом і тому можуть непогано розвиватись навіть за умов затінення в загущених посівах.
Найчастіше у посівах можна зустріти такі види однорічних злакових, як: мишій сизий, мишій зелений, вівсюг звичайний, просо куряче звичайне, пальчатка кровоспиняюча, мітлиця біла, метлюг звичайний, росичка криваво-червона та інші, серед яких і падалиця культурних злаків, що проростає на наступний рік після збирання в полях інших культур. З багаторічних злакових бур’янів найбільшої шкоди завдають пирій повзучий та гумай або сорго алепське.
Важливу роль у боротьбі зі злаковими бур’янами відіграють агротехнічні заходи. До таких заходів відноситься правильне ведення сівозмін, проведення досходових та післясходових боронувань, якщо це дозволяє робити технологія вирощування культури, а також міжрядні обробітки при вирощуванні культур широкорядним способом.
Проте, найдієвішим способом боротьби з даним видом бур’янів, все ж таки, залишається хімічний спосіб їх контролю. Це можуть бути гербіциди суцільної дії, на основі солей гліфосату, яких налічується мінімум три – ізопропіламінна, калійна та амонійна. Препарати з вмістом ізопропіламінної солі, наприклад як Вулкан Плюс, РК, можуть використовуватись в нормі від 2 до 6 л/га. використання у якості діючої речовини калійних солей, так як у гербіциді Деліт, РК, дає можливість дещо зменшити норму внесення і обмежитись 2-4 л/га. А препарати з амонійною сіллю – Аболір, РГ – ще більше знижують норму використання аж до 1,5-2,0 кг/га без зниження ефективності роботи. Також до продуктів з суцільною дією відносяться гербіциди на основі глюфосинатів. Такі гербіциди, як правило використовують завчасно, за 2-3 тижні до висівання культур, або ж іще на етапі проведення основного обробітку ґрунту. Досить часто при використанні подібних гербіцидів, в баку обприскувача утворюється багато піни, що також в певній мірі буде впливати на якість роботи гербіциду, тому необхідно застосовувати спеціальні препарати для контролю піноутворення. Одним з таких продуктів є Ленс на основі полідиметилсилоксану, який вже при нормі в 5-10 г/100 л.води, незалежно від того коли застосовується (до піноутворення чи після) здатен контролювати цей процес.
Наступний метод хімічного контролю це застосування ґрунтових гербіцидів, там де це передбачено технологією. Найкраще контроль злакових бур’янів здійснюють діючі речовини класу хлор ацетанілідів, зокрема, ацетохлор (Екстрем, КЕ) з нормою 1,5-3,0л/га, пропізохлор (Пропозит, КЕ) з нормою 2,0-3,0 л/га. Менш виражену дію проти злакових бур’янів мають гербіциди з класу сим-триазинів –промертин (Рейтар, КС), які з нормою 2,0-4,0 л/га здатні контролювати лише не численні види злакових, зокрема, пальчатку кровоспиняючу, деякі види мишію та плоскухузвичану. Зазвичай такі гербіциди застосовують до посіву, під час посіву або після посіву культур в технології яких передбачено застосування ґрунтових гербіцидів. Ефективність роботи хї багато в чому залежить від кліматичних умов та якості внесення.
Серед страхових гербіцидів контролювати злакові бур’яни можуть гербіциди з низькою вибірковою здатністю, які крім зазначеної групи здатні контролювати і дводольні бур’яни. Серед них, наприклад, Еліот, МД з нормою 1,25-2,0 л/га, Крейсер, ВГ з нормою 40-50 г/га та Нікоміл, МС по 0,7-1,0 л/га в посівах кукурудзи, або Хантер, РК по 1,0-1,2л/га Молтено, РК по 0,75-1,2 л/га чи Юпітер, РК по 0,5-0,75 л/га в посівах імідазолінонстійкого соняшнику та бобових культур.
Також варто зазначити і препарати з високою вибірковою здатністю саме до злакової групи бур’янів, які називаються – грамініциди. В основі механізму їх дії лежить здатність пригнічення ферменту ацетил-КоАкарбоксилази (АКК). Цей фермент приймає активну участь в біохімічних процесах, зокрема, у біосинтезі жирних кислот, в першу чергу в клітинах, що забезпечують ростові процеси. Таким чином викликається затухання ростових процесів, що в результаті призводить до повної загибелі рослини. Фермент АКК в рослинах представлений в двох типах прокаріотному та еукаріотному. Перший тип прокаріонний, властивий переважно рослинам з класу дводольних, а от еукаріотний, якраз притаманний злакам. Дія грамініцидів спрямована саме на еукаріотний тип ферменту АКК і притаманна всього двом класам хімічних речовин - похідним циклогександіону, наприклад, д.р. клетодим, що міститься у гербіциді Стилет, КЕ та використовується з нормою 0,4-1,8 л/га і похідним арилоксифеноксипропіонової кислоти (АОФПК), де найпопулярнішою діючою речовиною є хізалофоп-п-етил, наприклад як у гербіциді Шквал, КЕ, що застосовується із нормою 0,4-1,2 л/га. Такі гербіциди можуть безпечно використовуватись практично на всіх дводольних культурах для контролю злакових бурянів, за виключенням певних видів які також мають еукаріот ний тип АКК, наприклад як родина геранієвих.
Можливе застосування грамініцидів і на злакових зернових культурах, переважно з класу похідних арилоксифеноксипропіонових кислот. Щоправда до складу таких продуктів крім власне д.р. мають ще й входити специфічні антидоти, зокрема, такі як мефенпір-діетил, клоквінтосет-мексил,клодінафоп-пропагіл тощо.
