Питання по ваточнику сирійському в посівах соняшнику доволі цікаве але вирішити його неможливо. Оскільки препаратів для боротьби з бур’яном в посівах соняшнику немає. 

Рішення розміщення соняшника на полях, де є цей бур’ян, хибне. Якщо є ситуація з ваточником на полі, а прийняли рішення сіяти соняшник, то вихід один   це хімічний метод боротьби з даним бур’яном після збору попередника та агротехнічний.

Зараз розглянемо біологію буряну і ви зрозумієте чому цей бур’ян вважається проблемним.

В чому ж полягає небезпека ваточника? Для того, щоб відповісти на це запитання потрібно познайомитись з ним поближче. Отже, знайомтесь, ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.) має високе (до 150 см), товсте, вкрите короткими волосками та великою кількістю листків, прямостояче стебло. Листки також досить великі, 13-20 см в довжину та 7-10 см в ширину, з нижньої сторони рясно вкриті короткими волосками та дещо меншою кількістю зверху. У верхній частині стебла між листками формуються квітконоси, які, знову ж таки, мають досить густе опушення. На них формуються зібрані в зонтикоподібні суцвіття розміром до 10-12 см у діаметрі квіти. Квіти у ваточника значних розмірів, мають до 1 см в діаметрі, світло-рожевого та бузкового кольору, з сильним нектарним запахом. Цвітіння відбувається в липні та триває 30-35 днів. Після цвітіння формується плід – багатонасінна листянка. Плід має загострений кінчик та коротку плодоніжку. В ньому визріває 60-250 насінин яйцеподібної форми, розміром 0,9-1,0 см завдовжки та з чубчиком волосків на верхівці. Згодом ці волоски перетворюються в «парашутик» та за допомогою вітру розносять насіння. На одній рослині може бути до 20-ти таких коробочок. Плодоношення зазвичай відбувається у вересні, а достигання насіння може відбуватись навіть при настанні перших приморозків, не втрачаючи при цьому схожість. І найголовніше – коренева система. Вона у ваточника надпотужна. Має стрижневий тип розвитку, сягаючи в глибину на 100-120 см. Крім цього, від вертикальної частини кореня, починаючи з глибини 10-15 см, відходить два-три яруси горизонтальних коренів, з яких протягом вегетації відростають нові паростки. Особливо активізується цей процес після механічного пошкодження. Крім того, ваточник має добру зимо- та посухостійкість, досить легко переносить незначне затінення, толерантний до рН ґрунту (без особливих проблем може рости, як на кислих 4,5-5, так і на сильно лужних ґрунтах), насіння понад три роки може зберігати схожість в межах 80% та проростати з глибини до 6 см.

Розмножується ваточник і корінням, і насінням. Нові рослини з кореневої системи починають утворюватися в липні-серпні, поверхні ґрунту вони досягають тільки наступної весни у квітні-травні. Ваточник, пророслий з кореневих відростків, починає утворювати нові кореневі паростки вже на 18-22 день після проростання. Тому, механічне знищення надземної частини (скошування бур’яну) - це хибне рішення, оскільки це тільки стимулює подальший розвиток кореневої системи, що, у свою чергу, призводить до збільшення колонії ваточника (через 5-6 днів спостерігається відростання, кількість пагонів збільшується).

Ваточник сирійський з'являється на полях приблизно в травні, коли ґрунт прогрівається до 15°С. Незалежно від того, йдуть або не йдуть дощі.

Звідси маємо проблематику. Чому?

 Масивність рослини. Товсті та великі стебла і листки важче піддаються будь-яким методам боротьби, зберігаючи життєздатність навіть за певних ушкоджень та створює конкуренцію культурним рослинам.

 Опушеність всіх частин рослини перешкоджає потраплянню в рослину хімічних речовин, тим самим знижуючи їх ефективність.

 Висока плодючість та життєздатність насіння, а також його здатність швидко поширюватись на великі території, сприяє швидкому захопленню нових територій та розростанню колоній.

 Потужна коренева система, що здатна давати кореневі паростки практично не піддається знищенню та постійно продукує все нові й нові стебла, сприяючи розростанню колонії.

 Біологічні особливості рослини роблять її непереможною в боротьбі за поживні речовини і вологу та невразливою до умов навколишнього середовища та зовнішніх подразників, а, отже, у виживанні та захопленні нових територій. Тим самим прямо чи опосередковано впливає на продуктивність культурних рослин, що ростуть з ваточником в межах одного поля. Так, при густоті ваточника сирійського всього 1,0-4,5 рослини на м2, урожайність кукурудзи та соняшнику знижується на 2-10%, зернових колосових на 11-25%, бобових 12-19%, а зернового сорго навіть до 29%.

Щодо контролю ваточника, то їх є декілька методів - одні з них більш дієві, інші менш. Та найкращим є поєднання хімічного методу боротьби з агротехнічними протягом не менше 5-ти років.

І. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського на полях призначених під посів соняшника, бобових.

Хімічний метод боротьби:

Після збирання культур проводять лущення (дискування) на глибину залягання кореневищ, провокуючи  проростання сплячих бруньок. Після появи ваточника (висота 10-20 см) проводять хімічну обробку наступними баковими сумішами:

• Вулкан Плюс®, РК (гліфосат у формі ізопропіламінної солі, 480 г/л)   6 л/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л)   0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

• Деліт®, РК (гліфосат у формі калійної солі, 613 г/л) – 3,5 л/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

• Аболір®, ВГ (гліфосат у формі амонійної солі, 757 г/кг)   3 кг/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

ІІ. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського на полях призначених під посів зернової групи та кукурудзи після збирання попередника, як вказано вище.

• Аболір®, ВГ (гліфосат у формі амонійної солі, 757 г/кг) – 2,5 кг/га + Легіон®, ВГ (клопіралід, 750 г/кг) - 0,4кг/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,5-0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

ІІІ. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського в посівах кукурудзи під час вегетації. 

В посівах кукурудзи – це поєднання діючих речовин нікосульфурону з мезотріоном, оскільки ці діючі речовини з різних класів хімічних речовин та контролюють різні процеси в рослині.

• Еліот® MAX, МД (мезотріон, 75 г/л + нікосульфурон, 30 г/л): нікосульфурон блокує утворення ферменту АЛС, а мезотріон синтез каротиноїдів. Вносити на кукурудзі в фазу 2-8 листків, з нормою 1,25-2,0 л/га. При цьому слід враховувати, що самою найвразливішою фазою розвитку даного бур’яну до дії гербіциду, є фаза 4-10 листків в колонії. Препаративна форма - масляна дисперсія - допомагає препарату краще закріплюватись на поверхні листка, розтікатись та проникати в середину рослини. Крім того, при потраплянні препарату на ґрунт, він може адсорбуватися корінням. Використовуючи даний гербіцид, Ви зможете надійно захистити свої посіви від низки складних, злісних бур’янів, в тому числі й від ваточника сирійського. І, хоча коренева система на 100% не знищується, а це на сьогоднішній день невзмозі зробити жодна з відомих діючих речовин, надземна частина контролюється дуже вдало. 

Однак жодна з бакових сумішей не забезпечує повного знищення рослин ваточника сирійського (повне відмирання надземної частини бур'яну і часткове пошкодження підземної). 

Агротехнічні заходи:

Проведення кілька разових поверхневих обробок ґрунту у поєднанні із глибокою осінньою оранкою виснажують кореневу систему ваточника.

Ваточник сирійський - це багаторічна коренепаросткова рослина, і лише разове знищення наземної частини не забезпечить повного його знищення. Для цього потрібно проводити цілеспрямовану 2-5-річну боротьбу з ним.

Застереження!

 Вирубування або зрізування (механічне видалення) рослин лише стимулює подальший розвиток кореневої системи, що призводить до розростання «колонії».

 Нехтування заходів контролю цього бур'яну упродовж 3-5 років може спровокувати суцільне заростання поля ваточником.

 Застосування суміші гербіцидів із компонентами 2,4-Д, дикамба та МЦПА (2М-4Х) може викликати активний ріст кореневих паростків або значною мірою знищує лише надземну частину рослини.

 Тривале застосування гербіцидів проти однорічних дводольних бур'янів сприяє поширенню ваточника сирійського, оскільки за таких умов контролю коріння немає, він перезимовує і дає кілька нових стебел наступного року.

 Культивація, що супроводжується подрібненням коренів, призводить до появи нових рослин.

 Скошування ваточника сприяє через наступні 5-6 днів вторинному відростанню пагонів і збільшенню їх на одній рослині до шести.

 Спалювання рослинних решток восени стимулює весняне відростання нових пагонів, цвітіння та появу насіння.

 Недоцільно наступного року після його застосування висівати буряки цукрові, горох та овочі.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.