Здається, ще зовсім недавно закінчився виробничий рік і більшість сільськогосподарських виробників підбивали підсумки своєї роботи, нагороджували кращих та поринали у вир новорічно-різдвяних свят. Та час швидко спливає, приносячи з собою нові надії та переживання. Особливих переживань додає фермерам озима група культур, серед якої почесне місце відведено озимому ріпаку.

Озимий ріпак — культура, безумовно, високорентабельна, але й уваги до себе вимагає чималої, особливо це стосується періоду весняного відростання. Тут тобі і збалансування живлення (як макро-, так і мікроелементами), боротьба з бур’янами та хворобами, а ще шкідники, для яких озимий ріпак є в цей період чи не основним джерелом живлення. Так, за сприятливих умов, вже з ІІІ декади березня починається заселення посівів озимого ріпаку прихованохоботниками. Найшкідливішими видами для ріпаку є: хрестоцвітий стебловий або чорний (Ceutorhynchus picitarsis), великий ріпаковий (Ceutorhynchus napi) та стебловий капустяний (Ceutorhynchus quadridens).

Слід зазначити, що перший вид заселяє озимий ріпак переважно восени, великий і капустяний шкодять виключно весною. Заселення відбувається за встановлення температури вище 5°С, а капустяний дещо пізніше, приблизно в ІІ–ІІІ декаді квітня. Великий ріпаковий прихованохоботник відкладає, як правило, одне яйце в основі стебла, капустяний дещо відрізняється від великого меншим розміром та світлою, добре помітною плямою на спині. Він відкладає від 4 до 8 яєць, зазвичай в центральну жилку, або черешок листка. Шкоди посівам озимого ріпаку завдають личинки, живлячись серцевиною листкових черешків та стебел, вони пошкоджують провідну систему, а також сприяють швидшому зараженню збудниками хвороб.

Починаючи вже з середини квітня на посівах ріпаку можна спостерігати цілий комплекс різноманітних шкідників. Це і хрестоцвіті блішки, і ріпаковий пильщик, клопи, капустяна попелиця, гусениці біланів та совок. Також у цей період починається заселення посівів ріпаковим квіткоїдом. Тому потрібно ретельно обстежувати посіви для встановлення видового складу шкідників. Це необхідно, щоб правильно побудувати систему захисту посівів від непроханих гостей.

Науково обґрунтована система захисту посівів від шкідників повинна включати в себе декілька основних методів, зокрема: агротехнічний (сівозміни, система обробітку ґрунту й удобрення); імунологічний (використання сортів, стійких до ушкодженя шкідниками); біологічний (використання комах-ентомофагів, кліщів та препаратів на основі патогенних мікроорганізмів) та, звичайно, хімічний, який передбачає використання спеціальних препаратів на основі хімічних речовин, які називаються інсектицидами.

Agrosfera завжди готова прийти на допомогу сільгоспвиробникам, адже має в своїй лінійці препаратів високоякісні інсектициди з трьох основних хімічних груп.

Синтетичні піретроїди — препарати контактної та кишкової дії, які добре працюють за низьких позитивних температур. Завдяки високій ліпофільності миттєво проникають через покриви комах та мають швидку дію. Саме таким є препарат Альтекс® (альфа-циперметрин, 100 г/л), який у нормі 0,1–0,15 л/га забезпечить надійний захист від блішок, гусениць біланів та совок, квіткоїдів та ін. У зв’язку з можливою резистентністю шкідників до діючих речовин групи синтетичних піретроїдів, кращим варіантом буде їхнє поєднання з речовинами з інших хімічних груп, наприклад неонікотиноїдами або фосфорорганікою.

Поєднання з неонікотиноїдами додасть препарату системної дії, а також подовжить період захисту рослин від шкідників. Таким характеристикам відповідає інсектицид Дестрой® (імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), який використовується в нормі 0,1–0,15 л/га. Крім того, слід зазначити, що піретроїдна складова препарату, лямбда-цигалотрин, має ще й репелентний ефект. Препарати на основі імідаклоприду є антистресантами для сільськогосподарських культур.

У поєднанні з фосфорорганічною діючою речовиною, зокрема хлорпірифосом, препарат набуває фумігантних властивостей, що дає змогу боротись з комахами, які ведуть скритий спосіб життя. Препарат Ріфос® (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) є саме таким, і в нормі 0,5–0,6 л/га безумовно допоможе побороти прихованохоботника.