Новини

Питання по ваточнику сирійському в посівах соняшнику доволі цікаве але вирішити його неможливо. Оскільки препаратів для боротьби з бур’яном в посівах соняшнику немає. 

Рішення розміщення соняшника на полях, де є цей бур’ян, хибне. Якщо є ситуація з ваточником на полі, а прийняли рішення сіяти соняшник, то вихід один   це хімічний метод боротьби з даним бур’яном після збору попередника та агротехнічний.

Зараз розглянемо біологію буряну і ви зрозумієте чому цей бур’ян вважається проблемним.

В чому ж полягає небезпека ваточника? Для того, щоб відповісти на це запитання потрібно познайомитись з ним поближче. Отже, знайомтесь, ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.) має високе (до 150 см), товсте, вкрите короткими волосками та великою кількістю листків, прямостояче стебло. Листки також досить великі, 13-20 см в довжину та 7-10 см в ширину, з нижньої сторони рясно вкриті короткими волосками та дещо меншою кількістю зверху. У верхній частині стебла між листками формуються квітконоси, які, знову ж таки, мають досить густе опушення. На них формуються зібрані в зонтикоподібні суцвіття розміром до 10-12 см у діаметрі квіти. Квіти у ваточника значних розмірів, мають до 1 см в діаметрі, світло-рожевого та бузкового кольору, з сильним нектарним запахом. Цвітіння відбувається в липні та триває 30-35 днів. Після цвітіння формується плід – багатонасінна листянка. Плід має загострений кінчик та коротку плодоніжку. В ньому визріває 60-250 насінин яйцеподібної форми, розміром 0,9-1,0 см завдовжки та з чубчиком волосків на верхівці. Згодом ці волоски перетворюються в «парашутик» та за допомогою вітру розносять насіння. На одній рослині може бути до 20-ти таких коробочок. Плодоношення зазвичай відбувається у вересні, а достигання насіння може відбуватись навіть при настанні перших приморозків, не втрачаючи при цьому схожість. І найголовніше – коренева система. Вона у ваточника надпотужна. Має стрижневий тип розвитку, сягаючи в глибину на 100-120 см. Крім цього, від вертикальної частини кореня, починаючи з глибини 10-15 см, відходить два-три яруси горизонтальних коренів, з яких протягом вегетації відростають нові паростки. Особливо активізується цей процес після механічного пошкодження. Крім того, ваточник має добру зимо- та посухостійкість, досить легко переносить незначне затінення, толерантний до рН ґрунту (без особливих проблем може рости, як на кислих 4,5-5, так і на сильно лужних ґрунтах), насіння понад три роки може зберігати схожість в межах 80% та проростати з глибини до 6 см.

Розмножується ваточник і корінням, і насінням. Нові рослини з кореневої системи починають утворюватися в липні-серпні, поверхні ґрунту вони досягають тільки наступної весни у квітні-травні. Ваточник, пророслий з кореневих відростків, починає утворювати нові кореневі паростки вже на 18-22 день після проростання. Тому, механічне знищення надземної частини (скошування бур’яну) - це хибне рішення, оскільки це тільки стимулює подальший розвиток кореневої системи, що, у свою чергу, призводить до збільшення колонії ваточника (через 5-6 днів спостерігається відростання, кількість пагонів збільшується).

Ваточник сирійський з'являється на полях приблизно в травні, коли ґрунт прогрівається до 15°С. Незалежно від того, йдуть або не йдуть дощі.

Звідси маємо проблематику. Чому?

 Масивність рослини. Товсті та великі стебла і листки важче піддаються будь-яким методам боротьби, зберігаючи життєздатність навіть за певних ушкоджень та створює конкуренцію культурним рослинам.

 Опушеність всіх частин рослини перешкоджає потраплянню в рослину хімічних речовин, тим самим знижуючи їх ефективність.

 Висока плодючість та життєздатність насіння, а також його здатність швидко поширюватись на великі території, сприяє швидкому захопленню нових територій та розростанню колоній.

 Потужна коренева система, що здатна давати кореневі паростки практично не піддається знищенню та постійно продукує все нові й нові стебла, сприяючи розростанню колонії.

 Біологічні особливості рослини роблять її непереможною в боротьбі за поживні речовини і вологу та невразливою до умов навколишнього середовища та зовнішніх подразників, а, отже, у виживанні та захопленні нових територій. Тим самим прямо чи опосередковано впливає на продуктивність культурних рослин, що ростуть з ваточником в межах одного поля. Так, при густоті ваточника сирійського всього 1,0-4,5 рослини на м2, урожайність кукурудзи та соняшнику знижується на 2-10%, зернових колосових на 11-25%, бобових 12-19%, а зернового сорго навіть до 29%.

Щодо контролю ваточника, то їх є декілька методів - одні з них більш дієві, інші менш. Та найкращим є поєднання хімічного методу боротьби з агротехнічними протягом не менше 5-ти років.

І. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського на полях призначених під посів соняшника, бобових.

Хімічний метод боротьби:

Після збирання культур проводять лущення (дискування) на глибину залягання кореневищ, провокуючи  проростання сплячих бруньок. Після появи ваточника (висота 10-20 см) проводять хімічну обробку наступними баковими сумішами:

• Вулкан Плюс®, РК (гліфосат у формі ізопропіламінної солі, 480 г/л)   6 л/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л)   0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

• Деліт®, РК (гліфосат у формі калійної солі, 613 г/л) – 3,5 л/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

• Аболір®, ВГ (гліфосат у формі амонійної солі, 757 г/кг)   3 кг/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

ІІ. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського на полях призначених під посів зернової групи та кукурудзи після збирання попередника, як вказано вище.

• Аболір®, ВГ (гліфосат у формі амонійної солі, 757 г/кг) – 2,5 кг/га + Легіон®, ВГ (клопіралід, 750 г/кг) - 0,4кг/га + Сулам®, СЕ (2,4-Д-2-етилгексиловий ефір, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) - 0,5-0,6 л/га + ПАР Флокс®, РК (етоксилат ізодецилового спирту, 90%) - 200мл/га.

ІІІ. Розглянемо приклади контролю ваточника сирійського в посівах кукурудзи під час вегетації. 

В посівах кукурудзи – це поєднання діючих речовин нікосульфурону з мезотріоном, оскільки ці діючі речовини з різних класів хімічних речовин та контролюють різні процеси в рослині.

• Еліот® MAX, МД (мезотріон, 75 г/л + нікосульфурон, 30 г/л): нікосульфурон блокує утворення ферменту АЛС, а мезотріон синтез каротиноїдів. Вносити на кукурудзі в фазу 2-8 листків, з нормою 1,25-2,0 л/га. При цьому слід враховувати, що самою найвразливішою фазою розвитку даного бур’яну до дії гербіциду, є фаза 4-10 листків в колонії. Препаративна форма - масляна дисперсія - допомагає препарату краще закріплюватись на поверхні листка, розтікатись та проникати в середину рослини. Крім того, при потраплянні препарату на ґрунт, він може адсорбуватися корінням. Використовуючи даний гербіцид, Ви зможете надійно захистити свої посіви від низки складних, злісних бур’янів, в тому числі й від ваточника сирійського. І, хоча коренева система на 100% не знищується, а це на сьогоднішній день невзмозі зробити жодна з відомих діючих речовин, надземна частина контролюється дуже вдало. 

Однак жодна з бакових сумішей не забезпечує повного знищення рослин ваточника сирійського (повне відмирання надземної частини бур'яну і часткове пошкодження підземної). 

Агротехнічні заходи:

Проведення кілька разових поверхневих обробок ґрунту у поєднанні із глибокою осінньою оранкою виснажують кореневу систему ваточника.

Ваточник сирійський - це багаторічна коренепаросткова рослина, і лише разове знищення наземної частини не забезпечить повного його знищення. Для цього потрібно проводити цілеспрямовану 2-5-річну боротьбу з ним.

Застереження!

 Вирубування або зрізування (механічне видалення) рослин лише стимулює подальший розвиток кореневої системи, що призводить до розростання «колонії».

 Нехтування заходів контролю цього бур'яну упродовж 3-5 років може спровокувати суцільне заростання поля ваточником.

 Застосування суміші гербіцидів із компонентами 2,4-Д, дикамба та МЦПА (2М-4Х) може викликати активний ріст кореневих паростків або значною мірою знищує лише надземну частину рослини.

 Тривале застосування гербіцидів проти однорічних дводольних бур'янів сприяє поширенню ваточника сирійського, оскільки за таких умов контролю коріння немає, він перезимовує і дає кілька нових стебел наступного року.

 Культивація, що супроводжується подрібненням коренів, призводить до появи нових рослин.

 Скошування ваточника сприяє через наступні 5-6 днів вторинному відростанню пагонів і збільшенню їх на одній рослині до шести.

 Спалювання рослинних решток восени стимулює весняне відростання нових пагонів, цвітіння та появу насіння.

 Недоцільно наступного року після його застосування висівати буряки цукрові, горох та овочі.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Соняшник – одна з основних  технічних культур в Україні. На території України планується вирощуватись понад 5 млн га соняшнику. Станом на 2024 рік технологія Express, або, як кажуть, під «гранстар», займала близько 15% площ. А це біля 1 млн га.

Чим же цікава технологія Express та чому фермери роблять ставку на такий соняшник?

По перше, Express технології вирощування соняшника – це можливість контролювати дводольні бур’яни у посівах соняшника. Широколисті бур’яни складають серйозну проблему при вирощуванні дводольного соняшника. Особливо в останні роки, коли досить жорстко стала проблема з амброзією полинолистою в регіонах, де вирощується соняшник.

По друге, щодо традиційних методів боротьби з бур'янами, які передбачають застосування ґрунтових гербіцидів у посівах соняшнику. На жаль, такі види пестицидів дуже вимогливі до кількості вологи в ґрунті, що не завжди є в останні роки. 

По третє, дешевизна боротьби з бур'янами діючою речовиною трибенурон-метил.

По четверте, гнучкість (від 2 до 8 листків соняшника) та норми внесення.

По п’яте, відсутність обмежень по сівозміні.

Для такої технології і для закриття потреб фермерів Agrosfera® вводить в лінійку новинку сезону 2025 – інноваційний гербіцид Меркурій® Star, ВГ.

Меркурій® Star, ВГ (трибенурон-метил високої очистки, 750 г/кг)- гербіцид системної дії для боротьби з однорічними та деякими багаторічними двосім'ядольними бур'янами в посівах соняшнику стійкому до трибенурон-метилу.

Чим він інноваційний? 

А тим, що основна відмінність між Меркурій® Star, ВГ та аналогами з тією ж діючою речовиною полягає в тому, що:

- препарат зареєстрований на соняшник технології Express;

- діюча речовина «трибенурон-метил» є очищеною , тобто під час синтезу якість очистки діючих речовин суттєво відрізняється. Дешеві продукти в своєму складі мають ту ж діючу речовину, у тій самій кількості. Проте, є вміст домішок інших речовин. Зокрема, побічним продуктом синтезу трибенурон-метилу є метсульфурон-метил. І навіть вміст 1-2% домішки метсульфурону достатньо, щоб дати післядію на наступну чутливу культуру сівозміни та зробити фітотоксичність в рослині соняшника на фізіологічному рівні і, тим самим, недоотримати врожай.

Як діє препарат, його переваги!

Препарат діє дуже швидко. Після внесення, вже протягом кількох годин проникає в рослини та блокує їх розвиток та зростання. Гербіцид проникає у рослини через листя і корені. На клітинному рівні дія препарату проявляється у припиненні ділення і порушенні диференціації клітин у точках росту рослини. Візуально гербіцидний ефект проявляється у вигляді призупинення росту рослин через 5-8 днів, з послідуючою їх загибеллю через 1-2 тижні. Тепла та волога погода підвищує швидкість дії гербіциду, а прохолодна та суха - уповільнює її.

Найкращий гербіцидний ефект досягається при обробці посівів в період активного росту молодих бур’янів (2-4 листка - для однорічних, розетки - для багаторічних).

Рекомендації по застосуванню препарату Меркурій® Star, ВГ в посівах соняшника Express

1. Оптимальна фаза розвитку соняшника. Для застосування технології Express – обприскування посіву соняшника проводять в фазі від 2 до 8 справжніх листків та ранні фази росту бур’янів

2. Фаза розвитку бур'янів для застосування технології Express.

• лобода біла – максимально до 4 справжніх листків;

• амброзія полинолиста – максимально до 2 справжніх листків;

• підмаренник чіпкий - до фази 3-4 кільця;

• інші однорічні дводольні – до 4-6 справжніх листків;

• багаторічні дводольні (осот) – фаза розетки – початок зростання стебла.

3. Норми та варіанти внесення Меркурій® Star, ВГ.

 Одноразово, з нормою внесення – від 30 до 50 г/га (в залежності стійкості вашого гібрида, заявленої виробником);

 В два етапи: 

- перше внесення - у фазі 2–4 листків у соняшника, з нормою 25-30 г/га;

- друге внесення - у фазу  6–8 листків у соняшника з нормою 15-25 г/га.

Внесення Меркурій® Star, ВГ рекомендується із застосуванням ПАР (поверхнево-активною речовиною) Флокс®, РК 0,1 л на 100 л води (0,2 л/га з розрахунку водовиливу 200 л/га.

Максимальна норма витрати доцільна при наявності перерослих (більше 4-х листків для однорічних, стеблування – для багаторічних) чутливих бур’янів або значній кількості середньо чутливих.

І на останок, важливим у використанні гербіциду Меркурій® Star, ВГ є те, що його не рекомендується сумісне застосування з фосфорорганічними інсектицидами, з протизлаковими гербіцидами (грамініцидами). Контроль злакових бур'янів можна проводити за 5-7 днів до або після застосування препарату. Щодо фосфороорганічних інсектицидів то їх застосовують 14 днів до або після внесення Меркурій® Star, ВГ.

Використовуйте якісне!

Разом з цим усі озимі культури зануряться в стан спокою, який буде тривати до весни. Але для фермерів, тих хто має в структурі озиму групу культур, цей спокій є лише умовним. Несприятливі умови зими, відсутність снігового покриву, сильні та довготривалі морози можуть призвести до загибелі озимини та звести нанівець усю проведену восени роботу. Тому до зими потрібно, безумовно, добре підготуватися. Зокрема, підвищити зимостійкість та морозостійкість посівів. Адже це — абсолютно різні поняття.

Перше має на увазі стійкість до комплексу несприятливих умов зими, серед яких найнебезпечнішим є вимерзання, а друге, власне, стійкість до низьких негативних температур, які й спричиняють вимерзання. Покращити ці параметри в озимих куль тур, згідно концепції І.І. Туманова, можливо за рахунок за гартування. Під загартуванням розуміють комплекс процесів, у тому числі фізіологічних та біохімічних, що відбуваються в рослинах, і в своїм наслідком мають збільшення стійкості до не сприятливих умов зими. Проходить загартування в дві фази: перша — на світлі та за позитивних температур, які вдень маються сягати 14…15°С, а вночі опускатись майже до 0°С; друга — може відбуватись навіть без світла (тобто під снігом) та за зниження температури до ­5°С.

Завданням першої фази загартування є підготовка рослини до входження в період спокою, а саме, опосередковано, формування в рослин потужної глибоко проникаючої кореневої системи та головне, сприяння накопиченню в коренях, меристемних тканинах та вузлі кущення для зернових і в кореневій шийці для ріпаку так званих кріопротекторів.  

Кріопротекторами називають речовини, що підвищують стійкість рослини до морозів. До них належать гідрофільні білки, багатоатомні спирти (серед яких гліцерин, манітол, сорбітон), амінокислоти, зокрема пролін та найчисленніші представники кріопротекторів, водорозчинні вуглеводи, серед яких моно-, ди­ та олігоцукри. Як відомо, під час замерзання, вода розширюється, тобто збільшується в об’ємі до 10% і як що це відбувається в середині клітини, то неминуче веде до розриву стінок та загибелі спочатку окремих тканин, а в подальшому і всієї рослини. Щоб цього не відбувалось і рослини легко переносили сильні морози, необхідно накопичувати в цитоплазмі клітин водорозчинні цукри. Цукри (глюкоза, рафіноза, фруктоза, сахароза та ін.) починають діяти як осмотично­активні речовини, тобто підвищуючи концентрацію клітинного соку, зменшують тим самим інтенсивність утворення позаклітинного льоду та надають можливість витримувати низькі температури, тобто не замерзати, соку всередині клітин.

У другій фазі загартування відбувається зневоднення клітин, тобто виведення вільної вологи з середини клітини у міжклітинні простори. Таким чином навіть у разі замерзання рослини клітини не пошкоджуються. Але і тут не можливо обійтись без цукрів. На цьому етапі їхня роль полягає в кріозахисті білків, що також відбувається за рахунок насичення цукрами клітинного соку, при цьому з клітин не відтягується вода та не відбувається коагуляція білків. Крім захисної, цукри виконують ще й запасну функцію, тобто є джерелом енергії для рослин у зимовий період та потужним джерелом синтезу органічних сполук під час весняного відновлення вегетації.

Основним джерелом надходження цукрів є фосфорно­калійні добрива. Найефективнішим є їхнє внесення в рядки, або позакоренево у вигляді мікродобрив. Однак слід пам’ятати, що коефіцієнт використання з добрив, внесених у ґрунт, становить 20% для фосфорних та близько 45% для калійних, в той же час засвоювання з мікродобрив перебуває в межах 85–90%. Крім того мікродобрива, у більшості випадків, випускають збалансованими по вмісту мікроелементів, що також якісно впливає на накопичення цукрів та підготовку до входження в стан спокою. Зокрема, серед мікроелементів, позитивно на накопичення цукрів впливає бор. 

Добре зарекомендували себе мікродобрива торгової марки Agrosfera®: Фосфор Фреш® (0,5–1,0 кг/га), Калій Фреш® (0,5–1,0 кг/га) та Бор Маджестик® (1,0–3,0 л/га). 

Достатнім для нормальної перезимівлі вважають вміст 25–40% цукрів у вузлі кущення або в кореневій шийці для ріпаку та в межах 10–15% у листках. 

Визначити вміст цукру можна за допомогою рефрактометру REF 103/113 та скорегувати живлення для забезпечення належного його вмісту в рослинах озимих культур.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Головною причиною невисоких урожаїв озимого ріпаку в деяких господарствах є недостатня увага, приділена цій культурі восени, на початкових етапах росту та розвитку. Здебільшого такий підхід породжується недостатньою обізнаністю щодо потреб, які мають рослини в цей період. Загальновідомо, що для отримання достойного врожаю, крім придбання якісного насіння, не менш важливо також забезпечити рослини правильним живленням, захистити від бур’янів, шкідників та хвороб. І саме в цьому ріпак є найвимогливішим серед озимих культур. Для допомоги агрономам на місцях спеціалістами нашої компанії розроблена система заходів та рекомендацій, які забезпечують оптимальну підготовку рослин до зими. 

1. Заходи щодо боротьби з бур’янами. 

Основною загрозою для рослин озимого ріпаку є насамперед зимуючі бур’яни родини капустяних (талабан польовий, грицики звичайні, кучерявець Софії), айстрових (волошка синя, триреберник непахучий) та інші (підмаренник чіпкий, фіалка польова, злинка канадська), які супроводжують ріпак протягом усієї вегетації та значно знижують врожай. Гнучким інструментом у боротьбі з ними є гербіцид Пропозит®, котрий можна використовувати як до появи сходів культури, так і після – у фазі 2-4 справжні листки. Якщо ж ріпак висівається після зернових колосових культур, виникає необхідність боротьби з падалицею. У цьому разі ми рекомендуємо застосовувати грамініцид Шквал®, що на відміну від гербіцидів з діючою речовиною клетодим, ефективно працює за низьких температур. 

2. Боротьба зі шкідниками. 

В осінній період значної шкоди завдають личинки лускокрилих комах (капустяна міль, білан капустяний, підгризаючі совки).Шкода від них полягає в знищенні рослин, затримці розвитку внаслідок пошкодження листової поверхні, поширенні хвороб. Проти цієї групи шкідників найефективнішим буде застосування препарату Ріфос®, що має добру контактно-шлункову та фумігантну дію. Проти таких шкідників, як ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, хрестоцвіті блішки доцільно застосовувати двокомпонентний інсектицид Дестрой®, що поєднує в собі контактну та системну дію. Чорний стебловий капустяний прихованохоботник – шкідник, якому приділяють незаслужено мало уваги, адже за масового ураження значно зростає ризик загибелі посівів. Під час масового льоту найефективнішою буде обробка контактним препаратом Альтекс®, що має високу ефективність за прохолодної погоди. 

2. Захист від хвороб та рістрегуляція.

Щодо підготовки до зими рослин озимого ріпаку – обов’язковим заходом є проведення вчасної обробки ретардантом, найкраще у фазі 4-5 справжніх листків. Компанія рекомендує використовувати фунгіцид Ретардин®, EW, препаративна форма якого – водна емульсія – максимально сприяє ефективності обробки. Крім цього, застосування препарату забезпечує надійний контроль основних хвороб, що можуть проявитися в осінній період. Винятком є лише пероноспороз, у разі появи якого слід застосовувати Арбалет®. 

3. Листкові підживлення мікродобривами та стимуляторами росту. 

Наша компанія рекомендує такі листкові підживлення рослин озимого ріпаку: Перше внесення: фаза розвитку – 2-4 справжні листки. В цей період відбувається формування кореневої системи, тому доцільним буде застосування стимулятора росту кореня Енергія Фреш® та мікродобрива Фосфор Фреш®. Друге внесення: фаза розвитку – 6-8 справжніх листків – мікродобрива Бор Маджестик® та Калій Фреш®. Комплексне застосування цих мікродобрив запобігає дуплистості, стимулює синтез цукрів, покращує еластичність клітин та судин, підвищує стійкість проти хвороб та вилягання, що загалом гарантує максимальну морозостійкість і зимостійкість культури. Підсумовуючи, слід зазначити, що тільки комплексний підхід до вирощування озимого ріпаку восени, урахування всіх його потреб забезпечить якісну перезимівлю та, як наслідок, гарний урожай цієї непростої культури. 

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Геннадій Підпальний, науковий співробітник з агрономії.

Ослаблення рослин озимої пшениці в несприятливих умовах (холодна і сира осінь, тепла зима з рясними снігопадами, холодна затяжна весна, незбалансоване внесення азотних добрив, важкі запливаючі ґрунти) небезпечне насамперед розвитком хвороби, яка має назву «снігова пліснява». Раніше за вивчення снігової плісняви оперували терміном «випрівання», котрий мав на увазі фізіологічні зміни рослин, а не інфекційний характер захворювання. Сніговою пліснявою називали лише захворювання, що спричиняється грибом Microdochium nivale (синонім Fusarium nivale) — рожева або фузаріозна снігова пліснява. Сучасна світова наука крім цього збудника виділяє ще кілька: сіра та крапчаста снігова пліснява, або тифульоз, склеротиніоз, пітіозна снігова пліснява, збудником якої є несправжні гриби з класу ооміцетів, та деякі інші менш поширені. Велика кількість збудників призводить до того, що хвороба може виникнути в різний час і за різних умов, що ускладнює боротьбу з нею. 

Складність боротьби зі сніговими пліснявами полягає в тому, що патогени інфікують культуру, як правило, восени, розвиваючись під сніговим покривом, і на початку весни, коли зберігаються понижені температури. В цей період обробляти фунгіцидами складно або й неможливо. Різним формам снігової плісняви сприяє високий сніговий покрив і затяжна весна. Розвиток склероціальної снігової плісняви провокується підмерзанням рослин, і навпаки, ураженню тифульозом сприяє не промерзлий ґрунт. Для боротьби зі сніговими пліснявами застосовують агротехнічні та хімічні заходи. Агротехнічні заходи полягають у  чергуванні культур та глибокій оранці. Проте вони не забезпечують ефективної боротьби через те, що спори заносяться головним чином з  необроблюваних ділянок, наприклад з  луків. Тому, не нехтуючи правильною агротехнікою, головним методом залишається хімічний. Далі розглянемо особливості розвитку цих хвороб та заходи боротьби з ними. 

СНІГОВА ПЛІСНЯВА ФУЗАРІОЗНА 

Симптоми прояву хвороби такі: на загнилих листках, вузлі кущення ніжний павутинистий наліт білого або рожевого кольору. Спороношення має вигляд дрібних блідо-рожевих або помаранчевих подушечок біля основи стебел. На поверхні відмерлих листків утворюються блідо-рожеві або помаранчеві кулясті плодові тіла діаметром 0,3 мм. Листки часто склеюються і загнивають, вузол кущення руйнується. 

Заходи захисту: внесення в осінній період фосфорно-калійних добрив, або весняна обробка у вигляді листкового підживлення препаратами Фосфор Фреш®, Калій Фреш®, Ленд  Фреш®, обробка насіння протруйниками, що добре захищають від кореневих гнилей: Форсаж®, Гранівіт®, Пентафорс® та Галеон®, осіння обробка фунгіцидом Форсаж®, добре розкущених посівів, ранні обробки фунгіцидами Форсаж®, Арбалет® навесні. 

ТИФУЛЬОЗ 

Тифульоз виявляється навесні після танення снігу на сходах озимих культур у вигляді брудно-сірої повсті грибниці. Листя уражених рослин втрачають зелене забарвлення, буріють і в’януть. У пазухах листків часто утворюється щільна біла грибниця, вузол кущіння руйнується, надземна частина його легко відділяється від коренів. На уражених частинах рослин і на поверхні ґрунту легко виявляються кулясті червоно- або темнобурі склероції. 

Описані симптоми — це кінцевий етап ураження, інфекційний процес протікає набагато раніше — ще з  осені, та триває під снігом в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди. 

Чинники, що сприяють розвитку хвороби: ослаблення рослин у несприятливих умовах (холодна і  сира осінь, тепла зима з рясними снігопадами тощо), ділянки, які поросли пирієм повзучим. 

Заходи захисту:

1) внесення в осінній період фосфорно-калійних добрив, або весняна обробка у вигляді листкового підживлення препаратами Фосфор Фреш®, Калій Фреш®, Ленд  Фреш®.

2) оскільки збудник тифульозу відноситься до класу базидіоміцетів, проти нього не ефективні препарати з хімічної групи бензимідазоли (тіофанат-метил, беноміл, карбендазим), тому слід використовувати триазоли, або препарати широкого спектру дії: Ретардин®, Корнет®, Арбалет®, як профілактика  — протруєння насіння препаратами Кольчуга Плюс®, Томагавк®, Пентафорс®, Галеон®.

3) боротьба з бур’янами, що переносять інфекцію до сівби культури: Аболір®, Деліт®, Вулкан® Плюс. 

ПІТІОЗ

Клас Oomycetes, або несправжні гриби родини Pythiaceae. 

Снігова пліснява спричиняється також видами Pythium, відмінними від тих, які викликають гниль і пошкодження коренів. Рухливі спори Pythium інфікують рослини, проникаючи всередину через природні отвори (продихи), і повністю розщеплюють за допомогою ферментів тканину листа між жилками. Ці види утворюють свої рухливі спори в крижаній воді й спричиняють найбільші пошкодження на пшениці, що потрапила під сніг або лід з водою, що рухається вниз по рядах і  нижньому листю. Джерела інфекції, зооспори і ооспори, можуть зберігатися в ґрунті до 10 років. Поширення та шкодочинність різко зростають в умовах максимального зволоження за температури близько +6 °С. Викликають зниження схожості насіння, зменшення площі поверхні перших листків, затримку росту рослин, зниження кущистості, відмирання кореневої системи і втрати врожаю. Основна причина різкого посилення шкодочинності грибів роду Pythium на зернових колосових  — загальне зниження культури землеробства, пізні строки сівби, найбільш суттєві — порушення сівозміни, наявність так званої плужної підошви і «популярність» двопільних сівозмін. 

Захисні заходи: більшість продуктів для обробки насіння — препарати з  класу триазолів. Знищуючи інші види, вони практично звільняють нішу для Pythium, тому, для того, щоб ефективно контролювати цю інфекцію слід застосовувати протруйники, що містять компоненти дієві проти несправжніх грибів, наприклад тирам чи азоксистробін: Гранівіт®, Пентафорс®, Галеон®, як фунгіцид також слід використовувати комбіновані препарати з умістом стробілуринів — Арбалет®. 

ПІДСУМКИ

В Україні снігова пліснява за несприятливих погодних умов перезимівлі може повсюдно вражати озимі колосові культури, зокрема під час вимерзання й випрівання рослин. Втрати врожаю через цю хворобу коливаються на різних полях, залежно від умов року, від 1−5 до 70%. Особливо сильний прояв хвороби спостерігається за частих відлиг і  наявності на полях «блюдець». Як бачимо, через велику кількість збудників, що викликають цю хворобу, вибір протруйника чи фунгіциду дещо ускладнюється, оскільки препарат, який успішно справляється з  фузаріозом, є  безсилим проти тифульозу та пітіозу і навпаки. Виходом з цієї ситуації може бути проведення аналізів для визначення збудника хвороби і  подальшого вибору підходящого фунгіциду. Але такий варіант не завжди вдалий для господарств з великими посівними площами, тому що фітосанітарний стан різних полів і навіть в межах одного поля може відрізнятись, оскільки збудники прекрасно вживаються між собою. В такому разі слід планувати обробки або сумішами препаратів Форсаж® + Корнет®, або краще готовими багатокомпонентними препаратами з різних хімічних груп: Арбалет®. Що ж до вибору протруйника, то слід віддавати перевагу препаратам, які забезпечують максимальний захист насіння та сходів: Гранівіт®, Пентафорс®, Галеон®.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Геннадій Підпальний, науковий співробітник з агрономії.

Як відомо, осінній період вегетації озимого ріпаку є важливим для формування стійкості проти низьких температур, загартування та утворення майбутнього врожаю, оскільки проростання насіння, сходи, утворення справжніх листків та розетки проходять восени. 

Генеративні органи озимого ріпаку, які визначають потенціал урожайності, закладаються теж у початкових фазах його органогенезу. Вже у фазі осінньої розетки (6-8 листків ріпаку) проходить процес диференціації генеративних органів (формування врожаю) (фото. 1). 

Тому достатнє забезпечення рослин озимого ріпаку макро- й мікроелементами в осінній період росту сприятиме формуванню оптимальних розмірів кореневої шийки, висоти точки росту та перезимівлі. Правильно удобрена рослина нагромаджує в кореневій шийці запасні речовини, які буде використовувати під час весняного пробудження та відновлення вегетації. 

Одним із важливих елементів живлення при вирощуванні озимого ріпаку, що впливає на перезимівлю та формування врожаю, є бор. 

На формування 1 т насіння орієнтовно потрібно 60-120 г цього елемента. Бор необхідний для ріпаку впродовж усієї вегетації. На ранніх фазах він сприяє зміцненню кореневої системи та нагромадженню цукрів, підвищує еластичність тканин, що знижує розтріскування стебел і кореневої шийки під час морозів і сильного росту (фото. 2). Це сприяє зниженню ушкодження рослин хворобами та кращому відновленню вегетації весною. 

Восени ріпак засвоює 25% загальної кількості потрібного йому бору, решту – у фазу диференціації бруньок. За нестачі бору восени рослини запізнюються з виходом із фази розетки, молоді листки мають світле забарвлення, а краї їх скручені. На більш старих листках утворюються плями червоного та червоно-фіолетового забарвлення. Дефіцит бору спостерігається насамперед на бідних піщаних, супіщаних, кислих, заболочених та провапнованих ґрунтах, а також під час тривалої посухи. 

Однак цьому можна протидіяти за допомогою різних стратегічних заходів. Зокрема, внесенням борних мікродобрив у позакореневе підживлення. Власне, таким заходом можна якісно допомогти культурі в критичні періоди росту та розвитку. 

На сьогодні спеціалістами нашої компанії створено високоефективне і просте у використанні мікродобриво Бор Маджестик®. Це концентроване мікродобриво з високим вмістом бору (150 г/л), а наявність додаткових поживних речовин (азот, фосфор, калій та мікроелементи) підсилює його дію й запобігає можливому дисбалансу елементів живлення. 

Загалом на ріпаку рекомендують до чотирьох внесень. У разі чотириразового внесення невеликих доз від 100 до 150 г бору на 1 га достатньо й вони ефективні. 

Практичний досвід нашої компанії доводить, що у місцевостях з недостатнім забезпеченням бору внаслідок дворазового листкового підживлення (восени й до цвітіння) мікродобривом Бор Маджестик® у нормі 1,5 л/га досягли середнього збільшення врожайності від 5 до 10%. Без цих внесень спостерігалося гальмування росту рослин, утворення тріщин на кореневій шийці та стеблі. За дворазового внесення дози мають становити від 200 до 300 г бору на 1 га, щоб забезпечити потребу рослин. 

Уже перше внесення бору восени покращує розвиток і зимостійкість. Також знижує вплив пошкоджень морозом, підвищуючи тим самим стійкість проти фомозу. 

Друге внесення слід своєчасно здійснювати навесні. Оскільки найвищу потребу в борі ріпак має на момент цвітіння, обприскування рослин борними мікродобривами особливо рекомендується під час розвитку бруньок. 

Таким чином, завдяки внесенню Бор Маджестик® були отримані високі врожаї на легких, бідних на гумус ґрунтах. Впровадивши комплексну програму підживлення ріпаку, ви отримаєте якісну та кількісну прибавку врожаю за мінімальних витрат на гектар. На кожному етапі внесення добрив наші спеціалісти забезпечать інформаційно-консультаційний супровід, починаючи від стадії передпосівної обробки насіння та завершуючи збором урожаю. 

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за безкоштовним номером 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Олександр Майструк, науковий співробітник з агрономії.

Відповідь на це питання багато в чому залежить від матінки природи. Проте є кілька моментів, які дають можливість спрогнозувати ситуацію на весну. 

По-перше, це стан ґрунтів та строки посіву. Якщо говорити про осінь, то умови для посіву та розвитку озимої пшениці, можна сказати, несприятливі. Серпень і вересень цьогоріч були скупими на опади, а в деяких областях ґрунт залишався сухим аж до кінця вересня. Висушений верхній шар ґрунту став причиною дилеми зі строками сівби. В одних господарствах сіяли за строками у сухий ґрунт, а в інших – у пізні терміни, чекаючи дощу. 

По-друге, важливе значення має не тільки термін посіву, а й особливість сортів (зимостійкість), які до настання холодів встигнуть «наклюнутися» або дати паростки 0,5-2 см. 

По-четверте, при м’якій зимі, навіть у фазі сходів, пшениця добре перезимовує, бо витримує мороз -12-14°С. 

По-шосте, це час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ). Обов’язковою умовою успішного розвитку нерозвинених і ослаблених сходів є ранні терміни ЧВВВ. Весною на нерозкущених посівах, а також у стадії шильця рослини змушені в короткі строки розвинути кореневу систему (первинну та вторинну), а також певну кількість продуктивних стебел. Усе це вимагає енергії, тому при переході температури (середньодобова) через межу +5°С включається у рослині фотосинтез завдяки поживним елементам. А ось із живленням рано навесні проблеми. Внаслідок теплопередачі шар ґрунту, де знаходиться коріння, прогрівається до температури +5°С у межах двох тижнів після відновлювання вегетації. В цьому разі азот із ґрунту використовується корінням повільно, а фосфор взагалі не засвоюється. 

Тому, щоб пшениця почала засвоювати нітратний азот, мінімальна температура ґрунту має становити +5°С, а для використання фосфору – +14°С. Тому навесні рослини довший час залишаються «голодними». Причому нестача фосфору спостерігається якраз тоді, коли пшениця формує кореневу систему. І ще, за браку фосфору навесні в рослин різко знижується ефективність азотного живлення. Врахувавши ці моменти, ми можемо допомогти посівам, але вже навесні, через позакореневі підживлення. Так, швидкість використання фосфору з ґрунту у весняний період активного росту практично в 15 разів нижче, ніж через поверхню листя. 

Отож, на весну «годувати» варто не ґрунт, а корені, але – через листок. 

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

На жаль, дехто з виробників ще й досі дотримується думки, що осінній догляд за озимою пшеницею полягає лише в протруєнні насіння. Це частково правильно, тому що вже з моменту потрапляння насінини в ґрунт на майбутню рослину чекає різношерста компанія охочих поживитися. Звичайно, якщо застосовувався надійний фунгіцидний протруйник Галеон®, Пентафорс®322 FS, що має системну та широкого спектра дії контактну складову, підсилену достатньою нормою інсектициду Ін Сет® SC, то більшості цих загроз вдається запобігти. Проте жоден, навіть найкращий протруйник не захистить ваші посіви після початку кущення, бо під час розвитку рослини зменшується концентрація діючих речовин як унаслідок метаболізму, так і внаслідок зменшення концентрації через збільшення маси рослини. Тому вже починаючи з третього, а іноді навіть і з другого листка, за сприятливих для розвитку хвороб умов можна спостерігати ознаки ураження, зокрема септоріозом або гельмінтоспоріозом, збудники яких розвиваються в широкому температурному діапазоні – від +4 до +35°С. Шкода від них в осінній період полягає в зменшенні асиміляційної поверхні, що призводить до затримки в розвитку, погіршенні зимостійкості, надалі в зниженні врожайності. Тому, за умов нормального розвитку рослин озимої пшениці восени, в стадії кущення слід обов’язково планувати профілактичні обробки фунгіцидами Форсаж®, Корнет® або за появи ознак хвороби Арбалет®. Умови весни, коли температури достатні для розвитку хвороб, але занизькі для обробок фунгіцидами, й не всі господарства зможуть застосувати їх вчасно, призведуть до значних коливань урожайності озимої пшениці. 

Запобігти втратам могли б осінні обробки. Для нормального відновлення вегетації навесні важливо, як рослина перезимувала.

Зважаючи на роль калію в перезимівлі озимих культур, листові обробки мікродобривом Калій Фреш®, спільно з фунгіцидом покращують проходження як першої, так і другої стадії загартовування рослин, оскільки калій сприяє синтезу вуглеводів і збільшенню кількості зв’язаної води в рослині. Тому таке поєднання забезпечить набагато кращі стартові умови для оброблених рослин навесні. Ще однією з підвалин майбутнього врожаю є захист від шкідників. Зазвичай обов’язкові обробки інсектицидами в якості протруйника або страхового препарату плануються на посівах, де попередниками є зернові колосові культури і здебільшого акцент роблять на личинки хлібної жужелиці. Проте й на інших посівах комахи також можуть завдавати значної шкоди. Зокрема часто недооціненою є роль злакових цикадок – дрібного шкідника завдовжки 4-5 мм смугаста, 3,2-4 мм шестикрапкова та 1,7-4 мм темна цикадки. Дорослі комахи та личинки завдають як прямої шкоди, висмоктуючи поживні речовини з рослин, що призводить до відставання в розвитку, так і побічної – поширюючи хвороби. Це проявляється як сприяння проникненню збудників грибних хвороб, зокрема борошнистої роси, так і безпосереднє поширення вірусних (мозаїка).Оскільки проти вірусних хвороб ліків не існує, єдиним дієвим методом боротьби з ними є боротьба зі шкідливими комахами за допомогою інсектицидів. До речі, вірусні хвороби поширюють не тільки цикадки – кожен з більш як 20 видів попелиць, що живляться на сходах озимої пшениці, може заражати рослини дуже небезпечною хворобою – вірусом жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), симптоми якої (пожовтіння листової пластинки) часто плутають із дефіцитом азоту або з ураженням грибними хворобами, зокрема септоріозом. Під дією вірусу рослини інтенсивно кущяться, але залишаються недорозвиненими. Щоб запобігти непоправним втратам слід вчасно проводити інсектицидні обробки проти шкідників препаратами, що забезпечують комплексну дію – Дестрой® або Ріфос®. 

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Пройшовши довгий шлях від сівби до збирання врожаю, аграрію рано заспокоюватися — його ще треба якісно зберегти, щоб вигідно реалізувати. Адже як зерно, так і вироблені з нього продукти можуть бути зіпсовані під час зберігання в складських приміщеннях, на елеваторах, млинах, переробних виробництвах, у приватних господарствах

В цьому можуть «посприяти» безліч комірних шкідників, найпоширенішими серед яких є представники жуків: хрущаки малий борошняний і булавовусий, довгоносик комірний і рисовий, зерновий шашіль, борошноїд суринамський і коротковусий рудий, гороховий зерноїд; молей та вогнівок: зернова міль, вогнівка південна комірна та млинова; кліщів: борошняний і звичайний волохатий; мишоподібні гризуни: щури, миші-полівки тощо. І цей перелік далеко не повний. Щоб запобігти появі комах — комірних шкідників, слід за деякий час до збирання провести обробку складів інсектицидами. Найпростіше це зробити методом вологої обробки піретроїдним препаратом Альтекс® (альфа-циперметрин, 100 г/л), норма витрати препарату повинна становити не менше ніж 0,2 мл на квадратний метр оброблюваної площі та 200 мл робочого розчину всередині складів та 400 мл — зовні. Для досягнення максимального ефекту слід забезпечити ретельне суцільне покриття оброблюваних пове

рхонь. 

Але інсектицидні препарати не діють на кліщів і гризунів, та й зерно може бути заражене вже під час надходження з поля, тому лише обробка порожніх складів не завжди гарантує повний захист збережуваного згодом збіжжя. Тому важливим буде обов’язковий контроль зерна під час його зберігання, щоб за потреби вжити термінових заходів. 

Залежно від виду продукції та умов зберігання, виконання процедури обстеження її стану має свої особливості. 

Зерно продовольче та кормове: за зберігання в умовах температур понад 15°С — один раз на десять днів; від 15 до 5°С — один раз на 15 днів; нижче як 5°С — один раз на місяць, а також під час приймання та відпуску зерна. 

Кукурудза продовольча та кормова в качанах: не рідше ніж двічі на місяць, а також під часприймання та відпуску. 

Насіння: 

• вологістю понад 15%: за температури вище як 10°С — один раз на десять днів; від 10 до 5°С — один раз на 15 днів;
• вологістю до 15%: за температури вище як 10°С — один раз на 15 днів; 10°С і нижче — один раз на місяць, а також під час приймання і відпуску. 

Завантажені приміщення та прилеглі території: одночасно з обстеженням запасів. 

Незавантажені сховища, майданчики та прилеглі території: після кожного звільнення та перед завантаженням. 

Переробні, насіннєві заводи та лабораторії: один раз на десять днів. 

Потокові лінії зерноочисних машин, зерносушарки, транспортери та інші механізми й інвентар: до і після роботи з кожною партією зерна, продукції або відходів. 

Територія: не рідше одного разу на місяць у теплу пору року. 

Засоби перевезення (вагони, автомобілі та ін.): перед завантаженням і після розвантаження зерна й продуктів його переробки. 

У разі виявлення певного виду шкідників проводять фумігацію препаратом, що ефективно знищує комах, кліщів та гризунів — Фостер®.

Фостер® — це надзвичайно ефективний засіб. Він виготовлений у формі таблеток, що містять фосфід алюмінію, 560 г/кг, який під дією вологи, яка є в повітрі, розкладається та виділяє фосфін — газ, що спричиняє параліч нервової системи шкідників, унаслідок чого вони гинуть. 

Таблетки слід закладати в товщу зерна за допомогою спеціального зонду з розрахунку 2–3 шт./т зерна. Таблетки виділяють фосфін не відразу, а через деякий час, який залежить від температури та вологості повітря в приміщені складу. Фостер® уражує як комах — комірних шкідників на всіх стадіях їхнього розвитку, так і гризунів, що проникли на склад. Газ у достатній кількості потрапляє до цільових об’єктів незалежно від того, упакована продукція чи ні, так само як і від виду упаковки. 

Повна загибель шкідників настає залежно від температури: наприклад, за 26…27°С це відбувається вже через три дні, за 5…8°С — через одинадцять. 

Під час використання препарату слід дотримуватись відповідних заходів безпеки, допуск людей в оброблені приміщення дозволений через п’ять днів після належного провітрювання складського приміщення. 

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії 0 800 20 42 42 або на сайті Agrosfera®.

Г. Підпальний, науковий співробітник з агрономії. 

Клієнтам, працюючим з ТОВ «АСфера» (код ЄДРПОУ 44905140), здійснюючим покупку продукції у 2024-2025 роках, пропонується укладання договору зберігання товару на 2024-2025 рік за 1000 грн. з ПДВ у період з 01.11.2024 р. по 31.05.2025 р.(за весь період зберігання), незалежно від об’єму займаної площі складу і кількості товару, що зберігається.

Місячна вартість зберігання з 01.06.2025 р. складатиме 150 грн/м².

Т. 0 800 20 42 42

Захист ріпаку після цвітіння, коли вже сформовано майбутній урожай і відбувається його налив та достигання, зводиться до захисту цього врожаю від шкідників та хвороб.

Основними шкідниками цього періоду є сисні шкідники, серед яких багаточисленні види клопів та попелиць, а також насіннєвий прихованохоботник та ріпакова галиця або ріпаковий комарик. Крім того серед листогризучих можуть бути особливо дошкульними личинки лускокрилих, а саме біланів, совок та молей. Наявність навіть одного із перерахованих видів у кількості, що перевищує поріг шкодочинності, може звести нанівець всю роботу направлену на формування врожаю, що була проведена до цього. Або принаймні суттєво знизити якість отриманого врожаю, а відповідно і його вартість.

Тому обстеження посівів у цей період для виявлення шкідників є важливим, з точки погляду збереження урожаю. Саме завдяки цим обстеженням формується поняття про кількісний та видовий склад шкідливих комах і про те який інсектицид краще застосувати в тій чи іншій ситуації. Зокрема, якщо в переважній більшості ми фіксуємо сисних шкідників, попелиці чи клопи, то перевагу варто віддавати системним інсектицидам, наприклад, Ін Сет®, ВГ з нормою застосування 0,07кг/га. При виявленні у видовому складі шкідників переважно листогризучих , таких як ріпаковий листоїд чи личинки лускокрилих, доцільніше буде скористатись інсектицидами контактно-шлункової дії, наприклад, Альтекс®, КЕ по 0,1-0,15л/га. Ну а якщо маємо змішаний склад серед якого в рівній кількості є і сисні шкідники і листогризучі і шкідники, що пошкоджують насіння в середині стручка (насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий комарик), то варто застосувати системно-контактний препарат зі шлунково-кишковою дією. Такий як Дестрой®, КС в нормі 0,15-0,2л/га.

Діючими речовинами цього препарату є системна – імідаклоприд, здатна потужно контролювати сисних та прихованоживучих шкідників та лямбда-цигалотрин, яка крім контактної, шлункової та залишкової дії здатної на високому рівні контролювати листогризучих шкідників, має ще й репелентну тобто відлякуючу дію. Не меншої, а подекуди навіть більшої, шкоди завдають у цей період і хвороби. Найпоширенішими є борошниста роса, альтернаріоз, біла іржа, сіра гниль та склеротиніум. Хвороби не завжди призводять до великих, непоправних втрат врожаю, проте завжди, навіть за мінімальної їх присутності впливають на якість, знижуючи її. Тому то і важливим є на передзбиральному етапі стримати їх появу і розповсюдження. При виявленні перших ознак перелічених хвороб, а краще профілактично, ще навіть до появи їх видимих ознак, застосувати фунгіцид Арбалет®, КС по 0,5-0,75л/га.

Фунгіцид буде дієвим проти фомозу, альтернаріозу, склеротиніозу, сірої гнилі та перенозпорозу. До складу препарату входять дві діючі речовини з різних хімічних класів, а саме – флутріафол з класу триазолів, що забезпечує якісне лікування та викорінення хвороби, та азоксістробін з класу стробілурінів, який має напівсистемну та трансламінарну дії та забезпечує захист від проростаючих спор гриба. Також азоксістробін здатний стерилізувати спори гриба і тим самим продовжити період захисної дії, а ще покращує азотне живлення та подовжує вегетацію, забезпечуючи тим самим покращення якості врожаю, що достигає. Проте, за низької вологості та високих температур на момент застосування, азоксістробін може викликати зворотні, небажані процеси, а саме побуріння листя та недостиглих стручків,зупинку вегетації та передчасне старіння.

Тому за таких умов цей продукт краще не застосовувати, натомість скористатись простими, однокомпонентними фунгіцидами, які легко поєднуються у бакових сумішах відповідно до виявлених хвороб. Це можуть бути Корнет®, КС на основі флутріафолу, застосовують по 0,5-0,6л/га, Форсаж®, КС з карбендазимом по 0,6 л/га або Ретардин®, ВГ до складу якого входить 500г/кг тебуконазолу та застосовується по 0,4-0,5 кг/га. При формуванні бакових сумішів слід враховувати особливості кожної діючої речовини на спектр хвороб які аони контролюють. Так, флутріафол забезпечує всім компонентам бакової суміші швидке надходження в клітини рослини та добре справляється з різного роду плямистостями і борошнистою росою, карбендазим дає добрі результати в боротьбі з борошнистою росою, сірою гниллю, склеротиніозом та підсилює в боротьбі проти плямистостей, а тебуконазол працює проти альтернаріозу, білої іржі та надає підсилення роботи проти гнилей та борошнистої роси. Отож, використовуючи навіть прості фунгіциди можна вибудувати надійний захист проти прогнозованих хвороб та якісно поборотись з вже існуючими.