0 товаров.
0 800 20-42-42 гаряча лінія та консультації 9:00 - 18:00
вихідні дні: субота - неділя
Сравнение:

Вплив цукрів на перезимівлю озимих культур: визначення та шляхи їх підвищення

Осіннє сонце ще продовжує тішити аграріїв, визираючи раз­по­раз з­-за хмар, але вже зовсім скоро на зміну осінньому теплу прийдуть зимові морози.

 

Разом з цим усі озимі культури зануряться в стан спокою, який буде тривати до весни. Але для фермерів, тих хто має в структурі озиму групу культур, цей спокій є лише умовним. Несприятливі умови зими, відсутність снігового покриву, сильні та довготривалі морози можуть призвести до загибелі озимини та звести нанівець усю проведену восени роботу. Тому до зими потрібно, безумовно, добре підготуватися. Зокрема, підвищити зимостійкість та морозостійкість посівів. Адже це — абсолютно різні поняття.

 

Перше має на увазі стійкість до комплексу несприятливих умов зими, серед яких найнебезпечнішим є вимерзання, а друге, власне, стійкість до низьких негативних температур, які й спричиняють вимерзання. Покращити ці параметри в озимих куль тур, згідно концепції І.І. Туманова, можливо за рахунок за гартування. Під загартуванням розуміють комплекс процесів, у тому числі фізіологічних та біохімічних, що відбуваються в рослинах, і в своїм наслідком мають збільшення стійкості до не сприятливих умов зими. Проходить загартування в дві фази: перша — на світлі та за позитивних температур, які вдень маються сягати 14…15°С, а вночі опускатись майже до 0°С; друга — може відбуватись навіть без світла (тобто під снігом) та за зниження температури до ­5°С.

 

Завданням першої фази загартування є підготовка рослини до входження в період спокою, а саме, опосередковано, формування в рослин потужної глибоко проникаючої кореневої системи та головне, сприяння накопиченню в коренях, меристемних тканинах та вузлі кущення (кореневій шийці для ріпаку) так званих кріопротекторів.  

 

Кріопротекторами називають речовини, що підвищують стійкість рослини до морозів. До них належать гідрофільні білки, багатоатомні спирти (серед яких гліцерин, манітол, сорбітон), амінокислоти, зокрема пролін та найчисленніші представники кріопротекторів, водорозчинні вуглеводи, серед яких моно­-, ди-­ та олігоцукри. Як відомо, під час замерзання, вода розширюється, тобто збільшується в об’ємі до 10% і як що це відбувається в середині клітини, то неминуче веде до розриву стінок та загибелі спочатку окремих тканин, а в подальшому і всієї рослини. Щоб цього не відбувалось і рослини легко переносили сильні морози, необхідно накопичувати в цитоплазмі клітин водорозчинні цукри. Цукри (глюкоза, рафіноза, фруктоза, сахароза та ін.) починають діяти як осмотично­активні речовини, тобто підвищуючи концентрацію клітинного соку, зменшують тим самим інтенсивність утворення позаклітинного льоду та надають можливість витримувати низькі температури, тобто незамерзати, соку всередині клітин.

 

У другій фазі загартування відбувається зневоднення клітин, тобто виведення вільної вологи з середини клітини у міжклітинні простори. Таким чином навіть у разі замерзання рослини клітини не пошкоджуються. Але і тут не можливо обійтись без цукрів. На цьому етапі їхня роль полягає в кріозахисті білків, що також відбувається за рахунок насичення цукрами клітинного соку, при цьому з клітин не відтягується вода та не відбувається коагуляція білків. Крім захисної, цукри виконують ще й запасну функцію, тобто є джерелом енергії для рослин у зимовий період та потужним джерелом синтезу органічних сполук під час весняного відновлення вегетації.

 

Визначення вмісту цукрів за допомогою рефрактометру REF 103/113
у рослинах ріпаку під час обстеження посівів

 

Основним джерелом надходження цукрів є фосфорно­калійні добрива. Найефективнішим є їхнє внесення в рядки, або позакоренево у вигляді хелатних мікродобрив. Однак слід пам’ятати, що коефіцієнт використання з добрив, внесених у ґрунт, становить 20% для фосфорних та близько 45% для калійних, в той же час засвоювання з хелатних добрив перебуває в межах 85–90%. Крім того їх, у більшості випадків, випускають збалансованими мікроелементами, що також якісно впливає на накопичення цукрів та підготовку до входження в стан спокою. Зокрема, серед мікроелементів, позитивно на накопичення цукрів впливає бор. Добре зарекомендували себе добрива компанії Agrosfera Фосфор Фреш (0,5–1,0 кг/га), Калій Фреш (0,5–1,0 кг/га) та Бор Маджестик (1,0–3,0 л/га). Достатнім для нормальної перезимівлі вважають уміст 35–40% цукрів у вузлі кущення (кореневій шийці для ріпаку) та в межах 10–15% у листках. Визначити його можна за допомогою рефрактометру. Так, як це відбулось під час робочої поїздки по Черкащині. Разом з агрономом ТОВ «Поташ Агро» (с. Поташ Маньківського р­ну) Віталієм Бойчуком за до по могою рефрактометру REF 103/113 провели визначення вмісту цукрів у рослинах ріпаку та зкорегували живлення для забезпечення належного вмісту цукрі.

 

 

Науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera Шевчук П.

 

 

Купити добрива, регулятори росту для озимих культур можна на сайті

ЗАВАНТАЖИТИ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК
Перейти на сайт